-

Санепідрежим в ЛПЗ: прибирання, гігієна праці, вимоги до приміщень

7 серпня 2020
33250
Середній бал: 5 із 5

Читайте одразу про всі аспекти санітарно-протиепідемічного режиму ЛПЗ: вимоги до приміщень, гігієна праці медичних працівників, потреби у спецодязі та правила прибирання. Додатково переходьте за посиланнями, вивчайте тему якнайглибше та використовуйте практичні поради в роботі

Заключна дезінфекція у вогнищі інфекційного захворювання

Кожен заклад охорони здоров’я є унікальним із огляду на види медичної допомоги, які у ньому надають; населення, яке обслуговується; персонал. Тому в кожному конкретному закладі санепідрежим має бути адаптований до його особливостей і потреб. 

Що таке санітарно-протиепідемічний режим? Це дотримання в лікувальному закладі норм і правил, які встановлюють санітарно-протиепідемічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації закладів охорони здоров’я.

✅✅✅ Приймальне відділення: як дотримуватися санітарних вимог

Санітарно-протиепідемічний режим: накази

Вимоги до організації санітарно-протиепідемічних заходів в амбулаторно-поліклінічних закладах, стаціонарах регламентовані нормативними документами:

  • «Державні санітарні правила та норми, гігієнічні нормативи. Правила влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю ДСП 9.9.5.-080-02» від 28.01.2002 № 1

— накази МОЗ:

  • «Про затвердження Стандарту інфекційного контролю для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу хворим на туберкульоз» от 01.02.2019  № 287
  • «Про затвердження Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами» № 325 от 08.06.2015
  • «Про затвердження Інструкції зі збору, сортування, транспортування, зберігання, дезінфекції та прання білизни у закладах охорони здоров’я» від 30.04.2014 № 293
  •  «Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Санітарно-протиепідемічні вимоги до закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу» от 02.04.2013 № 259
  • «Про затвердження методичних рекомендацій «Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу» від 21.09.2010 № 798
  • «Про затвердження державних санітарних норм і правил «Організація роботи лабораторій при дослідженні матеріалу, що містить біологічні патогенні агенти I—IV груп патогенності, молекулярно-генетичними методами» від 24.01.2008 № 26
  •  «Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВIЛ-інфекцію/СНIД» від 25.05.2000 № 120
  • постанова Головного державного санітарного лікаря України «Про затвердження методичних вказівок «Організація та проведення первинних заходів при виявленні хворого (трупа) або підозрі на зараження карантинними інфекціями, контагіозними вірусними геморагічними гарячками та іншими небезпечними інфекційними хворобами неясної етіології» від 12.05.2003 № 16

NB! Нормативні документи санітарного законодавства, видані центральними органами влади СРСР, не застосовуються на території України відповідно до розпорядження КМУ від 20.01.2016 № 94-р.

✅✅✅ Санепідрежим в ЛПЗ: неузгодженість наказів МОЗ

Вимоги санепідрежиму до приміщень медичного закладу

Елементи приміщення

 Вимоги

Джерела шуму та вібрації

Стаціонарне устаткування, що є джерелом шуму і вібрації (насоси, кондиціонери, компресори, ліфти, трансформатори тощо), не допускається розміщувати поряд із лікувальними та процедурними кабінетами, а також над і під ними

Поверхні стін і стелі

Поверхня стін, перегородок і стель приміщень має бути гладкою, легкодоступною для вологого прибирання й дезінфікування.

У приміщеннях із вологим режимом роботи, а також тих, що підлягають вологому поточному дезінфікуванню (перев’язувальні, процедурні, санітарні вузли, приміщення для зберігання брудної білизни тощо), стіни слід облицьовувати плиткою чи іншими вологостійкими матеріалами на повну висоту. Для покриття підлоги варто застосовувати водонепроникні матеріали. Сполучення стін і підлоги має бути заокругленим, стики — герметичними, а підлога вестибюля, холу, коридорів — стійкою до механічного впливу

Підвісні стелі

Застосування підвісних стель різних конструкцій допускається лише у приміщеннях, в яких не встановлено вимоги про дотримання протиепідемічного, дезінфекційного режиму: вестибюлі, коридори, холи та інші підсобні приміщення, які безпосередньо не прилягають до перев’язувальних, процедурних, палат денного стаціонару та інших аналогічних приміщень.

При цьому конструкції та матеріали підвісних стель мають забезпечувати можливість їх прибирання, очищення, дезінфікування (згідно з інструкцією, затвердженою виробниками цієї продукції)

Косметичний ремонт

Згідно з вимогами санепідрежиму, косметичний ремонт проводять раз на рік, а за потреби — частіше. Усування поточних дефектів (ліквідування протікання на стелях і стінах, слідів вологості, тріщин, щілин, вибоїн; відновлення облицювальної плитки, усування дефектів покриття підлоги тощо) має здійснюватися негайно

Встановлення умивальників

У санвузлах, кабінетах, де здійснюють прийом лікарі, вбиральнях, шлюзах боксів, процедурних мають бути встановлені умивальники з підведеною гарячою та холодною водою, обладнані змішувачами та ліктьовими (або ножними) кранами. Процедурні кабінети та інші приміщення, у яких потрібно дотримуватися особливого режиму і чистоти рук обслуговуючого медперсоналу, також мають бути укомплектовані дозаторами з рідким (антисептичним) милом і розчинами антисептиків.

У всіх санвузлах мають бути електро- або паперові рушники, туалетний папір та засоби для миття рук. Зливні бачки встановлюють із педальними спусками. Двері кабінок санвузлів мають відкриватися назовні

Освітлення

Робочі приміщення закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, мають забезпечуватися нормативним природним освітленням, а розташовані на стелях світильники загального освітлення — суцільними (закритими) розсіювачами. За потреби облаштовується місцеве освітлення 

Опалення

 

Системи опалення, вентиляції та кондиціонування повітря мають забезпечувати оптимальні умови мікроклімату та повітряного середовища приміщень лікарні. Нагрівальні опалювальні прилади розміщують біля зовнішніх стін під вікнами; їхня поверхня у нормі — гладка, стійка до щоденного впливу мийних і дезінфекційних засобів. Теплоносієм у системах центрального опалення має бути вода з граничною температурою у нагрівальних приладах 85 °С.

Використання інших рідин і розчинів (антифризу тощо) як теплоносія у системах опалення закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу, не допускається.

Розрахункова температура повітря, наприклад, у процедурному (оглядовому) кабінеті чи кабінеті щеплень має бути 22 °С

Вентиляція

Відповідно до санепідрежиму приміщення потрібно обладнувати системами припливно-витяжної вентиляції з механічним спонуканням і природною витяжкою без механічного спонукання. У робочих приміщеннях має бути створено умови для природного вентилювання через кватирки, фрамуги тощо, а також — функціонувати автономний вентиляційний канал.

Наказом по закладу призначають особу, відповідальну за експлуатування систем вентиляції та кондиціювання повітря. Профілактичний огляд і ремонт систем вентиляції та кондиціювання повітря має проводитися згідно із затвердженим графіком, але не рідше, ніж двічі на рік. Усунення поточних несправностей і дефектів проводять невідкладно. Не рідше, ніж раз на місяць, фільтри оглядають, чистять та замінюють (періодичність заміни також може бути встановлена у паспорті вентиляційної системи (установки).

Провітрювання приміщень через кватирки, фрамуги необхідно здійснювати не менше чотирьох разів на добу

 

Організація прибирання відповідно до норм санепідрежиму

Всі приміщення, обладнання, медичний та інший інвентар мають утримуватися в чистоті. Зовнішня та внутрішня поверхні медичного обладнання й меблів мають бути гладкими, без дефектів, легкодоступними для вологого прибирання та стійкими до оброблення мийними і дезінфекційними засобами.

Прибирання приміщень

У кожній установі мають бути затверджені адміністрацією правила прибирання приміщень згідно з вимогами санепідрежиму, з якими потрібно ознайомити технічний персонал. Під час прибирання приміщень технічний персонал повинен надягати гумові рукавички. 

Прибирання здійснюють так, щоб звести до мінімуму поширення у приміщеннях пилу і бруду, в яких містяться мікроорганізми. Вологе прибирання стін, підлоги та інших поверхонь є ефективнішим порівняно із сухим протиранням пилу або замітанням.

Вологе прибирання приміщень здійснюють не менше двох разів на добу, а за потреби — частіше, використовуючи мийні та дезінфекційні засоби, дозволені МОЗ. Вікна миють не рідше разу на місяць зсередини та в міру забруднення, але не рідше разу на 4—6 місяців, — зовні.

Генеральне прибирання функціональних приміщень має проводитися згідно із затвердженим графіком не рідше разу на місяць із ретельним миттям стін, підлоги, всього обладнання, а також протиранням меблів, світильників, жалюзі тощо.

Генеральне прибирання (миття, дезінфікування) процедурних та інших приміщень з асептичним режимом здійснюють раз на тиждень.

Дані про проведення генеральних прибирань (дата, площа приміщень, які дезінфікують, кількість витрачених дезінфекційних засобів) зазначають у відповідних журналах.

 Якщо в пацієнта інфекційна хвороба. Після  ізолювання хворого чи пацієнта з підозрою на інфекційну хворобу в спеціально передбаченому ізоляторі проводять заключне дезінфікування згідно з режимом, передбаченим для відповідної інфекції.

Заключна дезінфекція у вогнищі інфекційного захворювання

Оброблення приміщень, у яких працюють з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань, рентгенологічних кабінетів, кабінетів електро- та світлолікування, зуболікарських, офтальмологічних кабінетів, клінічних і біохімічних лабораторій та інших функціональних приміщень, специфіка роботи яких потребує спеціальних умов, має виконуватися відповідно до вимог до цих приміщень.

Інвентар для прибирання

Відра, ганчірки, швабри тощо потрібно промаркувати, вказавши на інвентарю приміщення і види робіт.

Інвентар варто використовувати суворо за призначенням і зберігати в окремому приміщенні або шафі (поза межами медичних кабінетів). Окремо зберігають інвентар для прибирання санвузлів

Запас мийних і дезінфекційних засобів

В установі у наявності постійно має бути тримісячний запас мийних і дезінфекційних засобів. Для запобігання виникненню внутрішньолікарняного інфікування доцільно періодично змінювати деззасоби.

При цьому у кожному закладі має бути складено графік щоквартальної заміни з урахуванням різного складу діючих речовин у деззасобах та резистентності госпітальної мікрофлори до дезінфектантів.

Санепідрежим у медичному закладі: прибирання, гігієна праці, вимоги до приміщень

Як дезінфікувати поверхні для профілактики COVID-19

Відходи

Для збору сміття та інших відходів у коридорах, туалетах і допоміжних приміщеннях мають бути встановлені смітники, у процедурних та подібних приміщеннях, пов’язаних із медико-технічним процесом, — педальні відра.

Специфічні лікарняні відходи підлягають обов’язковому централізованому спалюванню у спеціальних печах (або їх передають окремій організації для утилізування відповідно до договору).

Дезінсекція та дератизація

Адміністрація закладу охорони здоров’я має організовувати постійне профілактичне оброблення приміщень проти комах і гризунів згідно з договорами з організаціями, які мають право на здійснення таких заходів.

Санепідрежим в стерильних приміщеннях

Приміщення, в яких необхідно дотримуватися особливого режиму стерильності, асептики і антисептики (операційні, перев’язувальні, процедурні тощо), слід після прибирання, а також у процесі експлуатування періодично опромінювати ультрафіолетовими стаціонарними або пересувними бактерицидними лампами з розрахунку 1 Ват потужності лампи на 1 м3 приміщення. У кожному приміщенні, де використовують ультрафіолетові лампи, ведуть журнали роботи бактерицидних ламп, в яких зазначають термін та тривалість роботи лампи. Періодично необхідно додавати кількість годин роботи лампи, порівнюючи суму із зазначеною у паспорті кількістю годин робочого режиму лампи.

На сьогодні у сучасній медицині рекомендують застосовувати метод безперервного ультрафіолетового бактерицидного опромінення повітряного середовища верхньої частини приміщення у присутності людей. Цей метод ефективний для профілактики внутрішньолікарняного інфікування. Однак у нього є недоліки та обмеження. Насамперед має бути чіткий контроль за рівнем дозового випромінювання, адже тривала експозиція ультрафіолетового випромінювання в дозах, що перевищують допустимі рівні, може спричинити у людини фотокератит, фотодерматит, а у дуже рідкісних випадках — катаракту і рак шкіри. Разом із тим, грамотне застосування ультрафіолетових бактерицидних опромінювачів із використанням засобів контролю (УФ-радіометра) робить їх високоефективним і недорогим методом знезараження інфікованого повітря у зонах високого ризику.

Як правильно використовувати УФ-опромінювачі

Санітарно-епідеміологічні вимоги до умов праці медичних працівників

Лікарів, фельдшерів, медичних сестер, акушерок мають забезпечувати засобами індивідуального захисту (рукавички, маски тощо). Усі маніпуляції, пов’язані з контактом із кров’ю та іншими біологічними рідинами, варто проводити у гумових рукавичках. Медичних працівників із травмами, ранами на руках, ексудативними ураженнями шкіри рук, які неможливо закрити лейкопластирем або гумовими рукавичками, звільняють на період захворювання від безпосереднього медичного обслуговування хворих і контакту з предметами догляду за ними.

Персонал закладу охорони здоров’я має постійно стежити за чистотою рук. Кожен медичний працівник повинен володіти методикою правильного оброблення рук відповідно до Методичних рекомендацій «Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу», затверджених наказом МОЗ від 21.09.2010 № 798.Для надання термінової медичної допомоги медичним працівникам та технічному персоналу кожний підрозділ лікувально-профілактичного закладу укомплектовують аптечкою.

Ємкості (будь-які) з кров’ю, іншими біологічними рідинами (без винятків), біоматеріалами одразу на місці взяття щільно закривають гумовими або пластмасовими корками. Для забезпечення знезараження при випадковому витіканні рідини кров та інші біоматеріали транспортують у штативах, покладених у контейнери, бікси або пенали, на дно яких укладають чотиришарову суху серветку. Контейнери після розвантаження обробляють дезрозчинами. Оптимальною є доставка у сумках-холодильниках.

Не допускається транспортування проб крові та інших біоматеріалів у картонних коробках, дерев’яних ящиках, поліетиленових пакетах. Заборонено вкладати бланки направлень або іншої документації до контейнерів чи біксів.

Також важливе значення для запобігання виникненню лікарняної інфекції має особиста гігієна медичних працівників.

Окрім контролю за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог до приміщень та правил особистої гігієни, важливо також враховувати такі аспекти санепідрежиму:

  • своєчасне виявлення та санація носіїв патогенного стафілококу. Лабораторне обстеження двічі на рік згідно з наказом МОЗ від 23.07.2002 № 280 передбачене для персоналу пологових будинків (відділень), відділень патології новонароджених, недоношених, працівників дитячих молочних кухонь, а для персоналу лікарень загального профілю — лише під час проходження попереднього медогляду, однак працівникам інших відділень та закладів не варто легковажити цим обов’язком, особливо у випадку виникнення внутрішньолікарняної інфекції). Так, не завжди належно проводять прибирання палат, приміщень, оброблення рук медичного персоналу. Крім того, може не проводитися систематичний бактеріологічний контроль, трапляються й випадки порушення правил стерилізування інструментів та матеріалу тощо
  • контроль за новоприбулими стаціонарними хворими щодо виявлення в них педикульозу, корости, гепатиту, інших інфекційних захворювань, гнійно-септичних уражень для своєчасного ізолювання (у разі виявлення таких інфекцій). У хворих оглядають шкірні покриви, зів і вимірюють температуру. Дерев’яні шпателі після використання знищують, а металеві — знезаражують. Термометри повністю поміщають у посудину з дезінфекційним розчином. Хворих оглядають на кушетці, накритій клейонкою; після прийому кожного пацієнта клейонку обов’язково дезінфікують. У разі виявлення в особи педикульозу її направляють до ізолятора та проводять протипедикульозне оброблення
  • профілактика зараження ВІЛ-інфекцією та дотримання протиепідемічного режиму. Медпрацівники зобов’язані бути обережними під час проведення маніпуляцій із ріжучим та колючим інструментом. Для запобігання пораненням після використання шприців голки з них не знімають до дезінфікування. Перед занурюванням шприца з голкою в дезрозчин виймають тільки поршень. Будь-яке ушкодження шкіри, слизових оболонок медперсоналу, забруднення їх біоматеріалом пацієнтів під час надання медичної допомоги кваліфікують як можливий контакт із матеріалом, який містить ВІЛ. Кожен такий випадок реєструють у спеціальному журналі
  • професійна підготовка медперсоналу та інші

logo