Зберігання окремих груп лікарських засобів залежно від їхніх хімічних та фізичних якостей

1035
Неправильне зберігання окремих груп лікарських засобів у закладі охорони здоров’я може бути небезпечним і для пацієнтів, і для працівників закладу. У попередньому номері журналу ми публікували загальні вимоги до зберігання лікарських засобів. У цій статті розглянемо предметні вузькі вимоги до зберігання окремих груп лікарських засобів залежно від їхніх особливих властивостей

Відповідно до Закону України «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 № 123/96-ВР усі лікарські засоби мають зберігатися відповідно до вимог, зазначених в інструкції про медичне застосування або на упаковці лікарського засобу.

Зберігання окремих груп лікарських засобів залежно від їхніх хімічних та фізичних якостейЧитайте: "Програма «Доступні ліки» – інформація для лікарів від МОЗ"

Загальні вимоги до зберігання лікарських засобів у закладах охорони здоров’я описані у Правилах зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.12.2003 № 584 (далі — Правила зберігання лікарських засобів). У пункті 3.11 цих Правил також зазначено, що всі лікарські засоби мають зберігатися відповідно до вимог, зазначених в інструкції про медичне застосування лікарського засобу.

Водночас для деяких видів і груп лікарських засобів існують додаткові вимоги та застереження щодо умов зберігання лікарських засобів через їхні фізико-хімічні властивості та специфічні якості, наприклад, вогненебезпечність і вибухонебезпечність. Про ці умови необхідно пам’ятати та суворо їх дотримуватися задля забезпечення надійного збереження препаратів, захисту їх від дестабілізації, зниження ефективності та набуття нових небезпечних властивостей. Розглянемо аспекти, на які слід звернути увагу при зберіганні цих груп лікарських засобів у закладі охорони здоров’я.

Групи лікарських засобів, що потребують особливих умов зберігання 

Відповідно до пункту 3.12 Правил зберігання лікарських засобів особливих умов зберігання потребують лікарські засоби:

  • які вимагають захисту від світла;
  • які вимагають захисту від дії вологи;
  • які вимагають захисту від випаровування;
  • які вимагають захисту від дії підвищеної температури;
  • які вимагають захисту від дії пониженої температури;
  • які вимагають захисту від дії газів, що містяться в навколишньому середовищі.
  • пахучі, барвні;
  • дезінфікуючі засоби;
  • медичні імунобіологічні препарати;
  • вогненебезпечні (легкозаймисті) речовини. 

Описи окремих груп лікарських засобів наведено у Додатку 1.

Зберігання окремих груп лікарських засобів залежно від їхніх хімічних та фізичних якостейЧитайте: "Ведення обліку лікарських засобів та медичних виробів у запитаннях та відповідях"

За умови відсутності інших позначень чи маркування на упаковці слід зазначити особливості зберігання кожної з цих груп лікарських засобів.

Тара для зберігання чутливих до дії світла препаратів має бути виготовлена із світлозахисних матеріалів: оранжеве скло; металева тара; пластмасова тара, забарвлена в чорний, коричневий або оранжевий кольори, упаковка з алюмінієвої фольги. Такі препарати зберігають у темному приміщенні або у шафах, пофарбованих усередині чорною фарбою, зі щільно підігнаними дверцятами або у щільно збитих ящиках з кришками. Для зберігання особливо чутливих до світла лікарських засобів (срібла нітрат, прозерин, солі адреналіну тощо) скляну тару обклеюють чорним світлонепроникним папером.

Чутливі до дії вологи препарати та ті, що потребують захисту від випаровування, слід зберігати в сухому прохолодному місці у щільно запакованій тарі з матеріалів, що не пропускають вологу (скло, метал, алюмінієва фольга, товстостінна пластмаса). Препарати з виявленими гігроскопічними властивостями (глюкоза, кальцію хлорид, натрію бромід тощо) мають зберігатися в скляній тарі з герметичною закупоркою, залитою зверху парафіном, гірчичники — в пачках, упакованих у пергаментний папір або поліетиленову плівку, які вкладають у щільно запаковану тару (картонні коробки, обклеєні всередині полімерною плівкою).

Зберігання окремих груп лікарських засобів залежно від їхніх хімічних та фізичних якостейЧитайте: "Розробляємо локальний наказ з обігу наркотичних засобів"

Залежно від відносної вологості повітря кристалогідрати можуть проявляти властивості як гігроскопічних речовин, так і речовин, що випаровуються. Тому їх слід зберігати у прохолодному місці в герметично закупореній скляній, металевій або товстостінній пластмасовій тарі при відносній вологості повітря 50–65%.

Якщо препарат потребує захисту від дії підвищеної температури, його зберігають при кімнатній (18–25 °С) або прохолодній (8–15 °С) температурі. В окремих випадках необхідним буває підтримання нижчої температури (для аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) — 3–5 °С), що має вказуватися на етикетці або в інструкції про застосування.

Лікарські засоби, чутливі до пониженої температури, після замерзання змінюють фізико-хімічний стан, який при нагріванні до кімнатної температури не відновлюється. Тому слід уникати переохолодження таких засобів, наприклад:

  • розчин формальдегіду (формалін) зберігають при температурі не нижче 9 °С. При появі осаду препарат потребує проведення лабораторного аналізу якості для встановлення фактичного вмісту формальдегіду;
  • медичні жирні олії (за відсутності додаткових позначень) зберігають при температурі не нижче 10 °С. При появі осаду препарати також необхідно перевірити на відповідність вимогам аналітично-нормативної документації.

 Деякі препарати реагують з киснем або вуглекислим газом повітря. Тому їх треба зберігати в сухому приміщенні у скляній герметичній тарі (тару чутливих до дії кисню препаратів варто у місці закупорювання заливати парафіном) з матеріалів, що не пропускають гази; за можливості тару заповнюють по самі вінця.

Зберігання окремих груп лікарських засобів залежно від їхніх хімічних та фізичних якостейЧитайте: "Зберігання лікарських засобів та контроль якості: мікс нормативних правил"

Пахучі лікарські засоби слід зберігати ізольовано, окремо за найменуваннями, у герметично закритій тарі, що не пропускає запахи. Для роботи з барвними препаратами для кожного найменування необхідно виділити спеціальні шпатель, мірну тару тощо, оскільки вони залишають забарвлений слід, який не змивається під час звичайного санітарно-гігієнічного оброблення.

Особливості зберігання вогненебезпечних і вибухонебезпечних речовин 

У медичній практиці широко використовують лікарські засоби та вироби медичного призначення, які мають вогненебезпечні і вибухонебезпечні властивості. Неправильне зберігання та поводження з ними можуть спричинити пожежу. Крім великих матеріальних збитків, це може завдати серйозної шкоди працівникам і пацієнтам закладу охорони здоров’я.

Залежно від фізико-хімічних властивостей вогненебезпечні речовини поділяють на легкозаймисті та легкогорючі, а вибухонебезпечні — на вибухові та вибухонебезпечні, які здатні до утворення вибухових сумішей і стислих газів. Класифікацію вогненебезпечних і вибухонебезпечних засобів наведено у Додатку 2.

З метою уникнення пожеж і запобігання нещасним випадкам встановлено особливі правила зберігання та поводження з цими речовинами. Правила викладено в Інструкції про порядок зберігання та поводження в аптечних закладах з лікарськими засобами та виробами медичного призначення, які мають вогненебезпечні та вибухонебезпечні властивості, затвердженій наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про організацію зберігання в аптечних закладах різних груп лікарських засобів та виробів медичного призначення» від 16.03.1993 № 44 (далі — Інструкція про зберігання лікарських засобів, що мають вогненебезпечні та вибухонебезпечні властивості).

Інструкція про зберігання лікарських засобів, що мають вогненебезпечні та вибухонебезпечні властивості, описує загальні вимоги щодо поводження з такими речовинами, встановлює межі відповідальності за виконання правил і вимог їх зберігання, а також — вимоги до приміщень, де зберігаються вогненебезпечні та вибухонебезпечні речовини.

Вимоги до устаткування закладу 

Залежно від класу пожежонебезпечності речовин і кількості речовин, що зберігаються та використовуються в закладі охорони здоров’я, встановлюються і контролюються вимоги до проектування будівлі, матеріалів для внутрішнього оздоблення приміщень, устаткування, сигналізації тощо.

Необхідно, щоб у закладі охорони здоров’я були наявні в узгодженій кількості у належних місцях справні первинні засоби пожежогасіння. У місцях зберігання вогненебезпечних та вибухонебезпечних речовин, а також на робочих місцях, де використовуються згадані речовини, має висіти відповідна інструкція.

Підготовка відповідального персоналу

Організація охорони праці у місцях зберігання та використання засобів, що мають вогненебезпечні і вибухонебезпечні властивості, передбачає проведення первинних інструктажів для нових працівників та повторних для всіх працівників закладу охорони здоров’я, які контактують із зазначеними речовинами чи є відповідальними за їх зберігання, надання першої допомоги при нещасних випадках тощо.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Первинний інструктаж також проводять для осіб, що не є працівниками закладу охорони здоров’я, але потребують доступу до кімнат зберігання цієї групи лікарських речовин у разі виробничої необхідності (проведення ремонтних робіт, обстеження або розслідування тощо).

Перевірка знань у працівників з питань зберігання лікарських засобів, які мають вогненебезпечні та вибухонебезпечні властивості, охорони праці та протипожежної безпеки проводиться не рідше 1 разу на рік кваліфікаційною комісією. Результати перевірки оформлюють протоколом і заносять до Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці.

Для персоналу, який є відповідальним за зберігання чи має доступ до кімнат, де зберігаються такі речовини, мають бути розроблені, узгоджені з контролюючим органом і затверджені адміністрацією правила пожежної безпеки цього закладу. Також на кожному поверсі мають бути розміщені у доступних для ознайомлення місцях копії плану евакуації на випадок пожежі або стихійного лиха.

Читайте: "Інструкція з охорони праці в стоматології: зразок"

Загальні вимоги до зберігання 

Вогненебезпечні та вибухонебезпечні лікарські засоби слід зберігати за принципом подібності, враховуючи їх фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості, характер упаковки.

Після фасування кожного найменування лікарських засобів приміщення ретельно провітрюють.

У кімнатах для основного зберігання вогненебезпечних і вибухонебезпечних речовин ззовні, а також на дверях кожного приміщення та всередині цих приміщень мають бути незмивні, чіткі написи: «Вогненебезпечно», «Вибухонебезпечно», «Курити забороняється», «У випадку пожежі телефонувати за номером 101». Відповідальна особа має щоразу в кінці робочого дня оглядати приміщення і за потреби проводити інші профілактичні заходи.

Забороняється спільне зберігання засобів, що мають вогненебезпечні та вибухонебезпечні властивості, з мінеральними кислотами (особливо сірчаною й азотною), стисненим і зрідженим газом, легкозаймистими речовинами (перев’язувальним матеріалом, рослинною олією, сіркою), а також з неорганічними солями, які з органічними речовинами утворюють вибухонебезпечні суміші (хлорат калію, перманганат калію, хромат калію та інші).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У приміщеннях, де зберігаються вибухонебезпечні та вогненебезпечні речовини, при аваріях електроосвітлення категорично забороняється входити з гасовими лампами та свічками. У таких випадках слід користуватися тільки електроліхтарем.

Особливості зберігання вогненебезпечних речовин 

Невелику кількість вогненебезпечних речовин для поточних витрат допускається тримати у кімнатах, але при суворому дотриманні правил пожежної безпеки. Залишки вогненебезпечних речовин у кінці зміни повертають на місце основного зберігання.

Вогненебезпечні речовини слід зберігати окремо від інших матеріалів, тримати їх подалі від вогню, можливості потрапляння іскри, електричного розряду, у щільно закупореному посуді. Останнє має запобігти випаровуванню речовини з посудин, а отже запобігти нанесенню фізичної шкоди персоналу, оскільки пари більшості легкозаймистих рідин чинять шкідливий вплив на організм. Тривале вдихання цих парів може призвести до непритомності.

Бутилі, балони та інші великі ємності слід зберігати на полицях стелажів в один ряд по висоті — забороняється їх зберігання в декілька рядів по висоті з використанням різних прокладних матеріалів.

Заборонено заповнювати тару для зберігання легкозаймистих і горючих рідких речовин повністю. Ступінь заповнення має бути не більше 90% об’єму ємності. Спирти у невеликих кількостях зберігають у металевих тарах, які заповнюють не більш ніж на 95% об’єму.

Ефір медичний і ефір для наркозу зберігають у фабричній упаковці в темному прохолодному місці.

Кальцію гіпохлорид не є горючим, але при контакті з рідкими олієподібними органічними продуктами може спричиняти їх займання, а з аміаком та солями амонію — вибух, тому його слід зберігати ізольовано з врахуванням описаних властивостей.

При роботі з легкозаймистими рідинами (фасування, перенесення, приймання) необхідно бути особливо обережним, а також постійно слідкувати за станом тари, її герметичністю та справністю.

Пробки бочок допускається відгвинчувати та загвинчувати тільки інструментами з м’якого металу, який не дає іскор при ударі, та за допомогою дерев’яних молотків. При відкочуванні бочок та їх завантаженні у сховище необхідно бути обережним, щоб уникнути удару бочок і утворення іскри.

Окремі легкозаймисті рідини (спирт, ефір медичний та інші) мають властивість утворювати при зберіганні статистичну електрику, іскра якої може спричинити спалах рідини. Тому фасування таких рідин слід проводити в окремих приміщеннях, оснащених засобами протипожежного захисту. При їх зливанні та фасуванні металевий посуд повинен мати заземлення.

Тару, звільнену від легкозаймистих рідин, слід залишати на деякий час відкритою.

Особливості зберігання окремих вибухонебезпечних речовин 

Вибухонебезпечні речовини мають зберігатися в ізольованому вогнестійкому складі у спеціальних приміщеннях (відсіках), ізольованих вогнетривкими стінами. Нітрат срібла в невеликих кількостях (до 50 г) необхідно зберігати ізольовано відповідно до правил зберігання отруйних речовин.

При зберіганні вибухонебезпечних речовин слід вживати заходи проти забруднення їх пилом, який може бути причиною вибуху. Ємності з вибухонебезпечними речовинами (штангласи, бляшані барабани, склянки) необхідно щільно закривати для уникнення потрапляння парів у повітря.

Калію перманганат при взаємодії з пилом, сіркою, органічними оліями, ефірами, спиртом, гліцерином, органічними кислотами та іншими органічними речовинами є вибухонебезпечним. Зберігати його на складах слід у спеціальному відсіку в бляшаних барабанах, а в аптеках — у штангласах із притертими пробками окремо від названих вище засобів. Забороняється спільне зберігання з легкозаймистими та горючими речовинами. Бляшані барабани та штангласи з перманганатом калію своєчасно звільняють від пилу, обережно, уникаючи тертя.

Розчин нітрогліцерину (вибухова речовина) слід зберігати в аптеках або аптечних складах (базах) у добре закупорених склянках або металевій посудині в прохолодному темному місці з дотриманням застережних протипожежних заходів. Переміщати посуд з нітрогліцерином та відважувати цей препарат слід особливо обережно, бо випаровування розлитого нітрогліцерину загрожує вибухом. Потрапляння навіть незначної кількості на шкіру може спричинити сильний головний біль.

Ефір при зберіганні (особливо при контакті з повітрям) утворює перекиси, які при струсі, ударі, терті або підвищенні температури можуть спричинити вибух, тому робота з ним потребує особливої обережності.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Переносити балони з вогненебезпечними та легкозаймистими рідинами необхідно вдвох у спеціально пристосованих клітях або в корзинах зі справними ручками. Корзини з великими бутлями, ящики або кліті (понад 20 кг), а також речовини, що містяться у твердій тарі, необхідно переміщувати тільки на спеціальних візках з м’яким ходом коліс.

При зберіганні азотної та сірчаної кислот слід вживати заходи щодо недопущення зіткнення їх з деревиною, соломою та іншими речовинами органічного походження.

Зберігання окремих груп лікарських засобів залежно від їхніх хімічних та фізичних якостейЧитайте:"Циклограма роботи головної медсестри на другий квартал"

Особливості зберігання отруйних, наркотичних,

психотропних лікарських засобів та прекурсорів 

Основними нормативно-правовими документами, що регламентують зберігання наркотичних і психотропних лікарських засобів та прекурсорів є:

  • Закон України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60/95-ВР;
  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом» від 03.06.2009 № 589;
  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження гранично допустимої кількості наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що містяться в препаратах» від 10.10.2007 № 1203;
  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ліцензування діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. № 1698 і від 4 липня 2001 р. № 756» від 05.12.2007 № 1387.

 Використання (застосування) наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин у медичній практиці та зберігання їх на базі закладу охорони здоров’я дозволяється на підставі виданої ліцензії встановленого зразка (на зазначені у такому документі види діяльності з обігу) протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Відповідно до пункту 5 Порядку ліцензування діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (постанова Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1387) необхідною умовою для провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, є наявність відповідної матеріально-технічної бази, зокрема для ведення обліку та забезпечення схоронності цих речовин; нормативно-технічної документації; кваліфікованого персоналу.

Питання контролю за наркотиками в частині обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я, виробництва лікарських засобів та ліцензування господарської діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я та виробництві лікарських засобів регулює Державна служба України з контролю за наркотиками.    

НОРМАТИВНА БАЗА 

  • Закон України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60/95-ВР (із змінами і доповненнями)
  • Закон України «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 № 123/96-ВР (із змінами і доповненнями)
  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження гранично допустимої кількості наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що містяться в препаратах» від 10.10.2007 № 1203 (із змінами і доповненнями)
  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ліцензування діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. № 1698 і від 4 липня 2001 р. № 756» від 05.12.2007 № 1387
  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом» від 03.06.2009 № 589 (із змінами і доповненнями)
  • Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про організацію зберігання в аптечних закладах різних груп лікарських засобів та виробів медичного призначення» від 16.03.1993 № 44
  • Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах» від 16.12.2003 № 584, зареєстровано в Мін’юсті 03.03.2004 за № 275/8874 (із змінами і доповненнями)

Додаток 1

Лікарські засоби, що потребують особливих умов зберігання

 

Групи лікарських засобів

Назва лікарського засобу

Групи лікарських засобів

Назви лікарських засобів

Вимагають захисту від дії світла (прямих та відбитих сонячних променів)

Антибіотики, вітаміни та вітамінні препарати, ефірні олії, галенові та новогаленові препарати, кортикостероїди, лікарська рослинна сировина, аміназин та інші похідні фенотіазину, калію та натрію бромід, калію та натрію йодид, резорцин, фенол, адреналіну гідрохлорид та адреналіну гідротартрат, кислота аскорбінова, вікасол, діазолін, димедрол, розчин йоду, кислота нікотинова, кодеїн та його солі, жирні масла, морфіну гідрохлорид, новокаїн, прозерин, срібла нітрат, спазмолітин, еуфілін, ефедрину гідрохлорид тощо

Вимагають захисту від дії вологи

Аміназин, амонію хлорид, солі бензилпеніциліну, глюкоза, гліцерин, гірчичники, дибазол, димедрол, ізоніазид, калію йодид, калію та натрію бромід, кальцію хлорид, натрію хлорид, норсульфазол-натрій, пепсин, прозерин, протаргол, танін, хлорамін Б, сухі та густі екстракти, еритроміцин, етамінал-натрій, лікарська рослинна сировина, ферментні препарати, лікарські речовини, які характеризуються дуже хорошою розчинністю, а також ті, вміст вологи в яких не повинен перевищувати рівень, встановлений Державною Фармакопеєю та іншою нормативно-технічною документацією

Вимагають захисту від випаровування

Власне леткі речовини (розчин аміаку, йод, йодоформ, камфора, метил саліцилат, ментол, тимол, формальдегід, хлоралгідрат, ефірні олії).

Лікарські засоби на леткому розчиннику (спиртові розчини, спиртові настойки та екстракти).

Розчини та суміші летких речовин (ефірні олії, розчин аміаку, формальдегіду, понад 13%-вий хлористого водню, кислоти карболової, етиловий спирт різної концентрації тощо).

Лікарська рослинна сировина, що містить ефірні олії (листя м’яти, шавлії, евкаліпту тощо).

Лікарські засоби, що містять кристалізаційну воду, тобто кристалогідрати (атропіну сульфат, вікасол, заліза закісного сульфат, кальцію глюконат, кальцію фосфат, кофеїн, магнію сульфат, міді сульфат, метиленовий синій, морфіну гідрохлорид, рутин, норсульфазол-натрій, теофілін, фтивазид, хініну сульфат, хлорамін Б, цинку сульфат, етилморфіну гідрохлорид тощо).

Лікарські препарати, які розщеплюються з утворенням летких продуктів (йодоформ, перекис водню, натрію гідрокарбонат).

Лікарські речовини зі встановленим нормативно-технічною документацією нижнім рівнем вмісту вологи (магнію сульфат, натрію сульфат, парааміносалицилат натрію (ПАСК))

Вимагають захисту від дії підвищеної температури

Лікарські засоби, які вимагають захисту від випаровування (вказані вище), легкоплавкі речовини (ментол, жирні масла, мазі, супозиторії, ланолін), лактобактерійні препарати (вакцини, сироватки, бактеріофаг, анатоксини тощо), антибіотики, гормональні та органопрепарати (АКТГ, інсулін, адреналіну гідрохлорид, лідаза, гепарин, пепсин, АТФ, панкреатин), вітаміни та вітамінні препарати, препарати, що містять глікозиди (розчин корглікону, строфантину, дигоксин), медичні жири і олії (олія камфорна, шипшини, обліпихи, гарбуза), мазі на жировій основі та інші речовини (мазі еритроміцинова, тетрациклінова, левосин, левомеколь, лініменти, пластири, сиропи, хлороформ, ефір для наркозу тощо)

Вимагають захисту від дії пониженої температури

40%-вий розчин формальдегіду (формалін), льодяна оцтова кислота, медичні жирні олії

Вимагають захисту від дії газів, що є в навколишньому середовищі

Речовини, які реагують з киснем повітря: фенольні та поліфенольні сполуки, морфін та його похідні з незаміщеними гідроксильними групами, ферменти, органопрепарати, кислота аскорбінова, сульфацил-натрій, натрію сульфіт, натрію тіосульфат, аміназин та інші похідні фенотіазину тощо.

Речовини, які реагують з вуглекислим газом повітря: барбітало-натрій, гексенал, дифенін, магнію оксид, норсульфазол-натрій, цинку оксид, етамінал-натрій, еуфілін, темісал тощо

Пахучі

Розчин аміаку, валідол, дьоготь, іхтіол, йодоформ, камфора, ксероформ, ментол, нашатирно-анісові краплі, фенол, розчин формальдегіду, хлорамін Б, ефірні олії тощо

Барвні

Діамантовий зелений, метиленовий синій, калію перманганат, рибофлавін, фурацилін, етакридину лактат, акрихін, індигокармін для ін’єкцій

Додаток 2

Класифікація вогненебезпечних і вибухонебезпечних засобів

 

Вибухові
речовини

Вибухонебезпечні речовини

Легкозаймисті речовини

Легкогорючі речовини

Нітрогліцерин

1.
Калію перманганат

2.
Срібла нітрат (список А)

 1. Спирт та спиртові розчини

 2. Спиртові та ефірні настойки

 3. Спиртові та ефірні екстракти

 4. Ефір

 5. Скипидар

 6. Молочна кислота

 7. Хлоретили

 8. Колодій

 9. Клеол

10. Рідина Новікова

11. Органічні масла

12. Рентгенівські плівки

1.
Перев’язочний матеріал (вата, марля тощо)

2. Сірка

3. Гліцерин

4. Рослинні масла

5.
Лікарська рослинна сировина

Примітки. 1. Дані наведено відповідно до Додатку 1 до Інструкції про порядок зберігання та поводження з лікарськими засобами та виробами медичного призначення, які мають вогненебезпечні та вибухонебезпечні властивості, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.03.1993 № 44.

2. При необхідності зберігання пожежо- та вибухонебезпечних речовин, не перерахованих у переліку, питання про їх зберігання може бути вирішене після з’ясування їх вогне- та вибухонебезпечності та по узгодженні з органами Державного пожежного нагляду.



Ваша персональна добірка.

    Підписка на статті

    Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО.

    Освітні заходи

    Школа

    Перевірте свої знання та здобудьте нові

    Взяти участь

    Інтернет-магазин

    Інтернет-магазин

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

    Живе спілкування з редакцією

    Книжкова полиця

    «Новий номер УЗОЗ»

    Електронна книга «Нові протоколи медичної сестри: аналізуємо проект»

    для передплатників е-журналу «Довідник головної медичної сестри»

    Читати книгу

    Спробуйте безплатно

    Безплатний презентаційний номер е-журналу «Довідник головної медичної сестри» — чудова можливість ознайомитися з ним та оцінити корисність публікацій.




    © Медична справа, 2017. Усі права захищено

    Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу.

    Журнал «Управління закладом охорони здоров’я», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: КВ №11426-299Р від 11.07.2006.

    Журнал «Довідник головної медичної сестри», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: КВ №18737-7537Р від 14.02.2012.


     

    
    • Ми в соцмережах

    Вітаємо на порталі! І даруємо санбюлетені

    Зареєструйтеся — і гайда до розділу «Санбюлетені»:

    • Ризики в роботі медичної сестри — вірусний гепатит В

    • Перша допомога у випадку контакту із джерелом потенційного інфікування ВІЛ

    Скачуйте безплатно
    розміщуйте на інфостендах медичного закладу

    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль
    Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

    57 секунд на реєстрацію
    І Ви отримаєте доступ до:
    форм та зразків
    фахових статей
    найсвіжіших новин галузі
    нормативних документів

    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    І користуйтеся матеріалами порталу «Медична справа»!
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль