Дізнайтеся, чи повинен головний лікар сільської лікарської амбулаторії реєструвати заклад і себе в електронній системі. Які аспекти роботи з електронною системою залежать від організаційно-правової форми закладу та його юридичного статусу?
Усе залежить від організаційно-правової форми амбулаторії та медичного об’єднання.
Сільська лікарська амбулаторія — підрозділ лікувально-профілактичної служби центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (далі — ЦПМСД), що забезпечує надання прикріпленому населенню первинної медичної допомоги.
Амбулаторія може мати статус структурного або відокремленого структурного підрозділу ЦПМСД. У другому випадку вона має свій штамп і печатку та є юридичною особою. У такому разі амбулаторія — надавач медичних послуг.
Надавачі медичних послуг — заклади охорони здоров’я усіх форм власності та фізичні особи — підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та уклали договір про медичне обслуговування населення з головними розпорядниками бюджетних коштів (п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017 № 2168-VIII).
Читайте: "Як організувати контроль обігу наркотичних лікарських засобів у медзакладі?"
Керівник надавача медичних послуг, як-от головний лікар сільської лікарської амбулаторії, має зареєструвати в електронній системі охорони здоров’я медичний заклад, яким він керує. Порядок реєстрації регулює Регламент функціонування електронної системи охорони здоров’я в межах реалізації тестування компонентів електронної системи обміну медичною інформацією, необхідних для запуску нової моделі фінансування на первинному рівні надання медичної допомоги, затверджений наказом виконавчого директора Transperency International Україна від 30.11.2017 № 33 (далі — Регламент).
Головний лікар може покласти обов’язки вносити інформацію до електронної системи охорони здоров’я на головного бухгалтера, керівника відділу кадрів тощо. Уповноважена особа має вносити дані про лікарів загальної практики — сімейних лікарів, лікарів-терапевтів (лікарів внутрішньої медицини), лікарів-педіатрів, які перебувають у трудових відносинах із надавачем медичних послуг, та пацієнтів.