text
Медична справа

Захист репутації лікаря: неправдива інформація в інтернеті

  • 17 травня 2018
  • 588

Якщо раніше про ділові якості лікаря можна було дізнатися лише від колег, родичів та друзів, то нині інтернет рясніє різноманітними сайтами та спеціалізованими форумами. Пацієнти діляться враженнями від прийому та проведеного лікування в конкретного спеціаліста і в деяких випадках це може нашкодити лікарській репутації.

Через високу конкуренцію в медичній сфері доволі поширені й несправжні (фейкові) відгуки. Їх цілеспрямовано запускають у мережу конкуренти, аби знизити рейтинг спеціаліста чи клініки. Часто в погоні за сенсацією ЗМІ публікують також новини за неперевіреними даними. Серед найпопулярніших тем — хабарництво, лікарські помилки та незадовільне обслуговування в конкретному закладі.

Перевірити свою «популярність» в інтернеті доволі просто: уведіть у пошукову систему комбінації слів, у яких фігурують ваші ПІБ, спеціальність, місце роботи. Що більшу кількість комбінацій перевірите, то більше інформації вдасться знайти.

Якщо виявите публікації, які зачіпають вашу честь, гідність чи ділову репутацію, маєте право попросити власника ресурсу видалити їх чи спростувати. Однак для початку з’ясуємо, щодо якої інформації це буде правомірно.

Захист репутації лікаря: неправдива інформація в інтернетЧитайте: "Відеокамери у кабінетах прийому пацієнтів: за і проти

Оббрехали: яку інформацію можна оскаржити

Недостовірна інформація — це інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво. Вона містить відомості про події та явища, яких не було взагалі або які відбулися, але дані про них неповні або перекручені. Негативною називають інформацію, яка, на думку позивача, порушує його право на повагу гідності, честі чи ділової репутації. У ній може йтися про те, що людина нібито порушила норми чинного законодавства, принципи моралі, загальновизнані правила співжиття тощо.

Фізична особа, яка поширює інформацію, взяту не з офіційних джерел, зобов’язана переконатися в її достовірності.

Оскаржувати можна ту недостовірну інформацію, яку, до прикладу:

  • публікують у пресі, передають по радіо, телебаченню чи з використанням інших ЗМІ;
  • поширюють в інтернеті чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку;
  • викладають у характеристиках, заявах, листах тощо, адресованих іншим особам;
  • повідомляють у публічних виступах, а також в іншій формі хоча б одній особі;
  • демонструють у громадських місцях у вигляді плакатів, гасел, інших творів;
  • поширюють на листівках тощо.

Якщо оспорювану інформацію повідомили лише особі, якої вона стосується, і не поширили третім особам, це не можна вважати поширенням негативної інформації.

Захист репутації лікаря: неправдива інформація в інтернетЧитайте: "Нова форма рецептурного бланка ф-1: скачайте

Наступний крок: як спростовують недостовірну інформацію

Позивачі у справах щодо захисту честі, гідності й ділової репутації найчастіше вимагають:

  • спростувати недостовірну інформацію;
  • надати право на відповідь щодо поширеної інформації;
  • заборонити поширювати інформацію, яка порушує особисті немайнові права.

Спростовувати неправдиву інформацію слід у такий самий спосіб, у який її поширили (пп. 25, 27 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 № 1 (далі — Постанова № 1). Якщо це неможливо чи недоцільно, варто обрати спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення. Якщо ж оприлюднити відповідь і спростувати інформацію в тому самому ЗМІ неможливо через припинення його випуску, то можна зробити це в іншому. Витрати покриває особа, яка поширила недостовірну інформацію.

Спростування має охоплювати максимальну кількість осіб, які сприйняли попередньо поширену інформацію. Орган масової інформації не має права редагувати текст судового рішення або коментувати його.

Способи спростування залежно від виду ЗМІ та особи, що поширила недостовірну інформацію, дещо відрізняються.

Захист репутації лікаря: неправдива інформація в інтернетЧитайте: "Реимбурсация в Украине"  

Друковані ЗМІ

Якщо недостовірну інформацію поширили друковані ЗМІ, суд може зобов’язати редакцію (видавництво) опублікувати спростування в спеціальній рубриці або на тій самій шпальтій тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення. Строки на спростування залежать від типу видання:

  • у газеті — не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили;
  • в інших періодичних виданнях — у найближчому запланованому випуску.

Винна особа, яка поширювала недостовірну інформацію, що ганьбить честь і гідність особи, несе цивільно-правову відповідальність. При цьому до відповідальності притягують і особу, яка надала таку інформацію. Довести, що поширена інформація достовірна, зобов’язаний відповідач.

Радіо й телебачення

Під час спростування відомостей по радіо чи телебаченню суд може вказати органу масової інформації, щоб резолютивну частину судового рішення диктор зачитав у тій самій передачі або циклі передач і в той самий час. Зробити це потрібно не пізніше місяця з дня, відколи судове рішення набере законної сили.

У такому ж порядку оприлюднюють відповіді особи, права якої порушили.

Захист репутації лікаря: неправдива інформація в інтернетЧитайте: "Журнал учета наркотических средств и психотропных веществ: бланки

Інтернет

За поширення оскаржуваної інформації в мережі відповідає автор матеріалу. Якщо він невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація анонімна, а доступ до сайту — вільний, належним відповідачем стає власник веб-сайту.

Дані про власника веб-сайту можна витребувати в адміністратора системи реєстрації й обліку доменних назв та адреси українського сегмента інтернету.

Якщо ж недостовірну інформацію розмістили на інтернет-ресурсі, зареєстрованому як ЗМІ, то під час розгляду відповідних позовів слід керуватися нормами, що регулюють діяльність ЗМІ.

Отже, судовий захист гідності, честі та ділової репутації не виключають і в тому разі, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома (абз. 3 ч. 4 ст. 277 Цивільного кодексу України; ЦК). У такому разі суд за заявою заінтересованої особи може також установити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження.

Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО.

Освітні заходи

Школа

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь
Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Ми в соцмережах

Зареєструйтеся — і двері для Вас відчинені!

Отримуйте лише фахову інформацію: 
  • скачуйте зразки документів безплатно
  • користуйтеся нормативно-правовою базою
  • дізнавайтеся новини галузі охорони здоров’я

 

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
І читатиму далі
Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

57 секунд на реєстрацію
І Ви отримаєте доступ до:
форм та зразків
фахових статей
найсвіжіших новин галузі
нормативних документів

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
І скачаю потрібні файли!