З питань передплати телефонуйте 0 800 212 012 (усі дзвінки безплатні)

Активуйте подарунковий доступ >

Медична справа

Розслідування професійних захворювань у медиків: порядок

  • 25 травня 2018
  • 400

Якщо медичний працівник захворів унаслідок дії шкідливих чинників виробничого середовища, до закладу охорони здоров’я може прийти комісія, яка розслідуватиме цей випадок. Що в такому разі робити керівництву закладу та як організувати розслідування професійного захворювання у медпрацівника?

Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій (ст. 22 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII).

Колективний договір КНП

 Як передбачити зростання зарплат в медзакладі
Світлана Пугачголова Кролевецької районної організації профспілки працівників охорони здоров’я
Наразі змінюється модель фінансування надання медичної допомоги. Невід’ємною складовою реформування галузі є перетворення бюджетних закладів охорони здоров’я на комунальні неприбуткові підприємства. Це передбачає складання нового колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом.

Усі випадки хронічних професійних захворювань, незалежно від строку їх настання, підлягають розслідуванню (п. 62 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 № 1232далі — Порядок № 1232). Випадки професійних інфекційних захворювань та хронічних професійних інтоксикацій розслідують як хронічні професійні захворювання.

Тож якщо медичний працівник запідозрив у себе професійне захворювання, він може звернутися до лікаря — як закладу, у якому він працює (далі — роботодавець), так і будь-якого іншого. Що далі?

Розслідування професійних захворювань у медиків: порядокЧитайте: "Професійні захворювання медичних працівників і фактори, що їх спричиняють"

КРОК 1. Підозра на професійне захворювання

У разі підозри на професійне захворювання заклад охорони здоров’я, куди звернувся працівник, направляє його на консультацію до лікаря-профпатолога області або міста. Для цього працівник має зібрати такі документи, як-от:

  • копія трудової книжки;
  • виписка з амбулаторної картки (форма 025/у);
  • історія хвороби за весь період спостереження;
  • направлення на комісію з медичним висновком лікаря-профпатолога;
  • санітарно-гігієнічна характеристика умов праці;
  • інформаційна довідка про умови праці працівника;
  • висновок фтизіатра, нарколога та інші документи — у разі потреби;
  • акти за формою Н-5 і Н-1 — у разі гострого професійного захворювання (отруєння).

Інформаційну довідку про умови праці працівника складають фахівці територіального управління Державної служби України з питань праці (далі — Держпраці), яке здійснює державний нагляд за роботодавцем.

Відтак лікар-профпатолог області або міста направляє хворого до спеціалізованого профпатологічного лікувального-профілактичного закладу (ЛПЗ), який має право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань. Перелік таких закладів затверджений наказом МОЗ від 25.03.2003 № 133.

Розслідування професійних захворювань у медиків: порядокЧитайте: "Профессиональные заболевания медработников"

КРОК 2. Установлення діагнозу

Спеціалізований профпатологічний ЛПЗ проводить амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворого й установлює остаточний діагноз професійного захворювання. За результатами додатково поданих відомостей або проведених досліджень та повторної експертизи цей ЛПЗ може змінити або скасувати раніше встановлений діагноз. Таке рішення оформляють висновком лікарсько-експертної комісії.

За встановлення професійного характеру захворювання та його зв’язок з виробничою діяльністю потерпілого відповідає керівник спеціалізованого ЛПЗ, який установив або скасував діагноз.

У спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу приймає центральна лікарсько-експертна комісія державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України». Хворий або його роботодавець можуть оскаржити це рішення в суді.

Якщо заклад охорони здоров’я виявить у хворого ознаки стійкої втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання, він має направити його на медико-соціальну експертну комісію. Вона встановлює ступінь стійкої втрати професійної працездатності.

Розслідування професійних захворювань у медиків: порядокЧитайте: "Доплата за роботу з медичними відходами — коли передбачена?"

КРОК 3. Повідомлення про професійне захворювання

Спеціалізований профпатологічний ЛПЗ щодо кожного хворого складає повідомлення про професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (далі — повідомлення за формою П-3) згідно з додатком 15 до Порядку № 1232 (див. Додаток 1). На це він має три дні після того, як установили діагноз.

Повідомлення за формою П-3 надсилають:

  • керівникові закладу охорони здоров’я, шкідливі виробничі чинники на якому призвели до виникнення професійного захворювання (роботодавцю);
  • територіальному органу головного управління Держпраці, який здійснює державний нагляд за роботодавцем;
  • робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування (далі — Фонд);
  • за місцезнаходженням роботодавця;
  • профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого ЛПЗ.

Трапляється, що хворий працював у кількох закладах, де були умови для розвитку професійного захворювання, або за кількома професіями, під час роботи за якими були умови для розвитку професійного захворювання. У такому випадку повідомлення за формою П-3 надсилають до останнього закладу, де він працював за професією, під час роботи за якою були умови для розвитку професійного захворювання.

Розслідування професійних захворювань у медиків: порядокЧитайте: "Оплата праці медичних працівників в 2018 — до та після реформування

 Якщо заклад реорганізували, повідомлення за формою П-3 надсилають його правонаступнику. А якщо заклад ліквідували — місцевій держадміністрації за місцем його реєстрації.

Заклад, який автономізувався, тобто перетворився на комунальне некомерційне підприємство, — правонаступник попереднього закладу. Отже, він отримає повідомлення за формою П-3 і в разі потреби відповідатиме за порушення попередника.

Працівникові видають під розписку медичний висновок лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного ЛПЗ про наявність (відсутність) у нього професійного захворювання за формою згідно з додатком 16 до Порядку № 1232.

Медичний висновок також надсилають профпатологу за місцем роботи працівника, який направляв його до спеціалізованого профпатологічного ЛПЗ.

Розслідування професійних захворювань у медиків: порядокЧитайте: "Реимбурсация в Украине"

КРОК 4. Утворення комісії з розслідування

Після того як територіальне управління головного управління Держпраці отримає повідомлення за формою П-3, воно створює комісію з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання (далі — комісія з розслідування). На це має три дні.

До складу комісії входять:

  • представник територіального управління головного управління Держпраці, який здійснює нагляд за роботодавцем (голова комісії);
  • представники —
    — ЛПЗ;
    — роботодавця — зазвичай це інженер з охорони праці або посадова особа, на яку покладені функції спеціаліста з охорони праці;
    — первинної організації профспілки працівників охорони здоров’я або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці — у разі, коли профспілки в закладі немає;
    — вищого органу профспілки;
    — робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням роботодавця.

У розслідуванні причин виникнення професійного захворювання інфекційної та паразитарної етіології обов’язково беруть участь фахівці з епідеміології та паразитології Державної установи «Територіальний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України».

Розслідування професійних захворювань у медиків: порядокЧитайте: "Врачебная ошибка: виды, причины, наступление и освобождение врача от ответственности"

КРОК 5. Розслідування причин виникнення професійного захворювання

Випадок професійного захворювання розслідують упродовж десяти робочих днів після створення комісії з розслідування. З об’єктивних причин зазначений строк можуть продовжити, але не більш як на один місяць.

Комісія з розслідування уповноважена:

  • оцінювати умови праці працівника;
  • вивчати —
    — приписи органів державного нагляду за охороною праці;
    — подання посадових осіб робочих органів виконавчої дирекції Фонду і представників профспілки;
    — інструкції з охорони праці працівників;
    — заключні акти періодичних медичних оглядів;
    — накази та розпорядження адміністрації закладу про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів;
    — картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці джерелами радіаційного випромінювання;
  • одержувати письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов’язаних із розслідуванням;
  • вимагати проведення додаткових досліджень на робочому місці та брати у них участь — за потреби;
  • вивчати первинну медичну документацію щодо хворого.

Роботодавець зобов’язаний подати комісії з розслідування:

  • відомості про професійні обов’язки працівника;
  • документи й матеріали, які характеризують умови праці на робочому місці;
  • необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для оцінювання умов праці;
  • матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці;
  • копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту;
  • приписи або інші документи, які стосуються даного професійного захворювання;
  • результати медичних оглядів працівника;
  • інші матеріали.

Також роботодавець забезпечує комісію з розслідування приміщенням, транспортними засобами й засобами зв’язку та організовує друкування, тиражування й оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування.

Розслідування професійних захворювань у медиків: порядокЧитайте:"Автономизация учреждений здравоохранения: преимущества, алгоритм, требования"

КРОК 6. Оформлення акта проведення розслідування

 За результатами розслідування комісія протягом трьох днів після закінчення розслідування складає акт за формою П-4 згідно з додатком 17 до Порядку № 1232. У ньому зазначають основні умови, обставини і причини виникнення професійного захворювання, заходи щодо запобігання його розвитку та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюють осіб, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Акт складають у шести примірниках і надсилають:

  • потерпілому;
  • робочому органу виконавчої дирекції Фонду;
  • первинній організації профспілки працівників охорони здоров’я або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;
  • територіальному управлінню Держпраці;
  • профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого профпатологічного ЛПЗ;
  • роботодавцю.

Акт за формою П-4 разом із матеріалами розслідування зберігають у закладі 45 років (абз. 2 п. 88 Порядку № 1232).

Роботодавець у п’ятиденний строк після закінчення розслідування має розглянути його матеріали та видати наказ про вжиття заходів до запобігання виникненню професійних захворювань та про притягнення до відповідальності винних осіб. Відтак — поінформувати про це територіальне управління Держпраці.

Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО.

Освітні заходи

Школа

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь
Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Ми в соцмережах
Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

57 секунд на реєстрацію
І Ви отримаєте доступ до:
форм та зразків
фахових статей
найсвіжіших новин галузі
нормативних документів

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
І скачаю потрібні файли!
Зареєструюся