text
Медична справа

Господарсько-фінансова діяльність медзакладу КНП

  • 26 вересня 2018
  • 43

Медзаклад-КНП — результат перетворення бюджетної установи охорони здоров’я, що була суб’єктом державного сектора й розпорядником коштів відповідного місцевого бюджету. Читайте, які нюанси врахувати під час організації фінансово-господарської діяльності, аби перетворення пройшло без проблем і заклад міг працювати в повну силу.

1. Статус

Наразі заклад-КНП набув статусу суб’єкта господарської діяльності з постачання медичних послуг населенню. Він може бути лише одержувачем бюджетних коштів за певними бюджетними програмами з охорони здоров’я, а не їх розпорядником.

Які доходи КНП потрібно відображати у фінансовому плані

 Які доходи КНП потрібно відображати у фінансовому плані
Алла ХУДЯКОВАголовний редактор системи «Expertus: Медзаклад»
Комунальне некомерційне підприємство планує протягом року отримати доходи, тому числі: кошти, отримані від НСЗУ згідно укладених договорів; субвенції з місцевих бюджетів згідно затвердженої програми фінансової підтримки; кошти від надання платних медичних послуг, від надання майна в оренду майна, від реалізації активів; благодійну та гуманітарну допомогу. Чи потрібно такі доходи відображати у фінансовому плані? Яким чином це зробити?

2. Модель відносин із розпорядником бюджетних коштів

Перетворення виконує одне з основних стратегічних завдань медичної реформи, що його визначила Концепція реформи фінансування системи охорони здоров’я України, схвалена розпорядженням КМУ від 30.11.2016 № 1013-p, — перехід до оплати діяльності постачальників медичних послуг, зокрема закладів-КНП, на основі конкретних результатів їхньої діяльності. Змінився й характер відносин між цим закладом-КНП як суб’єктом господарської діяльності з постачання медичних послуг та їх замовником — розпорядником бюджетних коштів і суб’єктом державного сектора.

Тож на зміну командно-адміністративній моделі взаємовідносин між цими суб’єктами прийшла контрактна модель, у якій взаємовідносини будуються на договорах. За зазначеними договорами розпорядник бюджетних коштів діє в інтересах пацієнтів як третя сторона-платник, а заклад-КНП виконує роль постачальника послуг.

Запроваджена модель взаємовідносин надала закладу-КНП управлінську та фінансову автономію (абз. 1-3 вступу до Методичних рекомендацій з питань перетворення закладів охорони здоров’я з бюджетних установ на комунальні некомерційні підприємствадалі — Методрекомендації з перетворення ЗОЗ).

Господарсько-фінансова діяльність медзакладу КНПЧитайте: "Алгоритм проведения аттестации рабочих мест медработников по условиям труда в ЛПУ"

3. Управління майном

Заклад-КНП як правонаступник закладу ПМД отримує від нього майно за даними бухгалтерського обліку без обов’язкової оцінки цього майна незалежним експертом та за результатами його інвентаризації. Засновник, власник та орган управління майном закладу-КНП — територіальні громади в особі відповідної ради (далі — Засновник).

Майно, отримане від закладу ПМД, Засновник своїм рішенням закріпив за закладом-КНП на праві оперативного управління. Тобто Засновник закладу-КНП наділив його статутним капіталом для ведення господарської діяльності з постачання медичних послуг населенню.

4. Статутний капітал

Заклад-КНП на підставі рішення та передавального акта отримав статутний капітал. Розмір статутного капіталу закладу-КНП дорівнює залишковій балансовій вартості майна, що передане йому за передавальним актом, з урахуванням залишків коштів на спеціальних реєстраційних рахунках, як внесок до статутного капіталу (пп. 1.4.3, 1.4.12 Методрекомендацій з перетворення ЗОЗ). Рішення про передачу майна ухвалив орган, що управляв майном закладу охорони здоров’я — бюджетної установи. Тож і передавальний акт затвердив він. На це вказують Методрекомендації з перетворення ЗОЗ.

Господарсько-фінансова діяльність медзакладу КНПЧитайте: "Словник медреформи: що таке капітаційна ставка"

5. Повноваження керівника закладу-КНП

Управляє закладом-КНП рада територіальної громади села, селища, міста, району, області, яка є власником майна. Поточне керівництво ним, тобто оперативне управління, здійснює керівник підприємства. Повноваження керівника закладу-КНП визначає статут, складений на підставі Примірного статуту для комунального некомерційного підприємства, яке надає первинну медичну допомогу (п. 4.1 Методрекомендацій з перетворення ЗОЗ). Заклад-КНП в особі керівника:

  • провадить свою діяльність на засадах господарської самостійності та самофінансування за фінансовим планом і планом розвитку закладу-КНП;
  • має право укладати угоди, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов’язки;
  • має розрахунковий та інші рахунки в установах банків та органах Держказначейства.

Майно закладу-КНП становлять його основні фонди та обігові кошти, а також інші матеріальні цінності, вартість яких відображають у самостійному балансі. Власник майна лише контролює, як використовують та зберігають належне закладу-КНП майно безпосередньо або через уповноважений ним орган, але не втручається в господарську діяльність підприємства.

Із дозволу власника або уповноваженого ним органу заклад-КНП має право здавати в оренду, надавати іншим підприємствам, організаціям та установам безоплатно в тимчасове користування майно, устаткування, інвентар, транспортні засоби, а також списувати їх із балансу.

Господарсько-фінансова діяльність медзакладу КНПЧитайте: "Профилактика ВИЧ среди медработников: мероприятия, пути заражения"

Рішення про передачу в оренду нерухомого майна:

  • до 200 кв. м — може приймати керівник закладу-КНП. Керівник бюджетної установи таких рішень приймати не може без дозволу засновника;
  • більшої площі — орган місцевого самоврядування за конкурсною процедурою.

Вартість оренди заклад-КНП визначає за методикою розрахунку орендної плати територіальної громади. Адже відповідно до статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII органи місцевого самоврядування (громади) самостійно встановлюють та затверджують методику розрахунку орендної плати комунального майна.

Як бачимо, повноваження керівника закладу-КНП набагато ширші, ніж вони були до цього в керівника бюджетної установи.

Іншими, ніж у бюджетної установи, є й джерела фінансування діяльності згідно з примірним статутом.

6. Джерела фінансування

До укладення договору з Національною службою здоров’я України фінансуванням закладу-КНП можуть бути:

1) бюджетні кошти, отримані —

  • за договорами про медичне обслуговування населення, укладеними з (п. 3.1, 3.2 Методрекомендацій з перетворення ЗОЗ) —
    – відповідним розпорядником бюджетних коштів;
    – органами місцевого самоврядування, на території яких немає закладів-КНП;
  • за бюджетною програмою з відповідного бюджету, який застосовує передбачений БКпрограмно-цільовий метод бюджетування як їх одержувач;
  • як фінансова підтримка з місцевого бюджету одержувачу бюджетних коштів;

2) кошти юридичних та фізичних осіб, отримані від (п. 3.3 Методрекомендацій з перетворення ЗОЗ) —

  • страхових компаній як плата за медичні послуги, надані застрахованим пацієнтам;
  • роботодавців як плата за медичні послуги, надані працівникам;
  • благодійних організацій як надходження у грошовій та натуральній формі;
  • платних послуг тощо.

Господарсько-фінансова діяльність медзакладу КНПЧитайте: "Протипожежна безпека в лікарні: навчання медсестер"

Наприклад, заклад-КНП може отримувати оплату від:

  • пацієнтів — за сервісні послуги, зокрема поселення у палати покращеного сервісу;
  • інших закладів охорони здоров’я та лікарів, що діють як фізичні особи — підприємці — за послуги з ведення бухгалтерського обліку, закупівлі ліків та витратних матеріалів, проведення тренінгів тощо.
Надання сервісних послуг іншим закладам охорони здоров’я та лікарям, що діють як фізичні особи — підприємці, передбачте у статуті. В іншому випадку можете втратити статус неприбуткового підприємства.
7. Порядок використання коштів

У Методрекомендаціях з перетворення ЗОЗ взагалі не йдеться про те, що заклад-КНП — це бюджетна установа, яка утримується коштом місцевого бюджету, чи розпорядник бюджетних коштів за кошторисом. Він — одержувач бюджетних коштів. Їх заклад-КНП використовує, щоб:

  • забезпечити основну діяльність із надання послуг, виконання робіт, а не виконувати бюджетні програми;
  • оплачувати працю працівників, розв’язувати питання соціального розвитку, а також поліпшувати умови праці, життя, здоров’я працівників.

Заклад-КНП не керується частиною четвертою статті 13 Бюджетного кодексу, у якій ідеться про власні надходження бюджетних установ. Та й кошти, зараховані на рахунки закладу-КНП, відкриті в установі банку, не потрібно відображати на рахунках з обліку надходжень бюджетної установи за відповідними кодами класифікації доходів бюджету, що є характерним для останньої.

Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО.

Освітні заходи

Школа

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь
Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Ми в соцмережах
Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

57 секунд на реєстрацію
І Ви отримаєте доступ до:
форм та зразків
фахових статей
найсвіжіших новин галузі
нормативних документів

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
І скачаю потрібні файли!
Зареєструюся