Замовте видання онлайн або телефонуйте 0 800 212 012. Дзвінки безплатні

Активуйте подарунковий доступ

Медична справа

Епідеміологічний нагляд за інфекційними хворобами: що змінилося?

17 липня 2019
1088
Середній бал: 0 із 5
головний редактор журналу «Довідник головної медичної сестри»

МОЗ змінює порядок епіднагляду за кором, краснухою та синдромом вродженої краснухи (СВК). Читайте, які саме нововведення у роботі закладів уже зараз варто впроваджувати та як організовувати епідеміологічний нагляд на всіх рівнях роботи з населенням,

Заберіть ваш щасливий квиток

Тепер, коли медпрацівники виявляють випадок (у тому числі підозрілого) захворювання на кір, краснуху, СВК, вони зобов’язані реєструвати і повідомляти про нього відповідно до вимог розділу V Порядку проведення епідеміологічного нагляду за кором, краснухою та синдромом вродженої краснухи, затвердженого наказом МОЗ від 23.04.2019 № 954 (далі — Наказ № 954; Порядок № 954).

Наказ № 954 також вніс зміни до Критеріїв, за якими визначаються випадки інфекційних та паразитарних захворювань, які підлягають реєстрації, затверджених наказом МОЗ від 28.12.2015 № 905. МОЗ схвалив нові критерії визначення випадків кору, краснухи та СВК (див. Додатки 1-3).

Втратив чинність наказ МОЗ «Про затвердження Інструкції щодо організації епідеміологічного нагляду за кором» від 17.05.2005 № 188.

Визначення:
Епідеміологічний нагляд за кором, краснухою та СВК — це інтегрований та поєднаний епідеміологічнимй нагляд, який охоплює окремі та групові випадки захворювання серед населення, а також рівні охоплення плановою імунізацією.
Дозорний епідеміологічний нагляд (дозорний епіднагляд) — система отримання якісних даних щодо захворюваності певних груп населення, які надають фахівці закладів, визначених органами охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, при відборі пацієнтів із захворюванням, що відповідає визначенню випадку захворювання, з метою систематичного збору зразків для лабораторного підтвердження діагнозу;
 
Рутинний епідеміологічний нагляд (рутинний епіднагляд) — система заходів, що проводиться фахівцями закладів серед всього населення країни для оцінки стану і тенденцій розвитку епідемічного процесу з визначеного зазворювання та своєчасного проведення санітарно-протиепідемічних заходів;

Епіднагляд за кором, краснухою та СВК: облік та реєстрація хворих

Якщо виявили хворого на кір, краснуху, СВК або осіб із підозрою на ці захворювання, протягом 12 год подайте екстрене повідомлення до територіального закладу громадського здоров’я. Складайте його за формою № 058/о «Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення», затвердженою наказом МОЗ від 10.01.2006 № 1.

Якщо змінили діагноз або категорії випадку, протягом 12 год після зміни подайте нове повідомлення. Зазначте у ньому:

  • первинний та змінений/уточнений/підтверджений діагноз;
  • дату зміни;
  • уточнення чи підтвердження діагнозу;
  • результати лабораторних досліджень;
  • інші дані, через які змінили діагноз.

Кожен випадок кору, краснухи та СВК реєструйте та обліковуйте за місцем їх виявлення за формою № 060/о «Журнал обліку інфекційних захворювань», затвердженою наказом МОЗ від 10.01.2006 № 1. Повноту, достовірність і своєчасність реєстрації та обліку випадків захворювання на кір, краснуху та СВК, а також оперативне і повне інформування територіальних закладів громадського здоров’я забезпечує керівник закладу за місцем виявлення хворого на кір, краснуху та СВК.

Якщо стався летальний випадок, протягом 24 год повідомте територіальний заклад громадського здоров’я за схемою в додатку 3 до Порядку № 954.

Організація епіднагляду: заходи під час спалаху кору та краснухи

Якщо виявили спалах кору чи краснухи, працівники, залучені до епіднагляду за інфекційними хворобами, подають інформацію про спалах до територіальних закладів громадського здоров’я. Випадки кору/краснухи, для яких довели епідеміологічний зв’язок, реєструють як один спалах, незалежно від місця виявлення.

Екстрена профілактика

Серед контактних із хворими на кір або краснуху визначають осіб, що підлягають екстреній (постекспозиційній) пасивній імунопрофілактиці або вакцинації проти цих інфекцій за епідемічними показаннями. Екстрену вакцинацію проти кору проводьте відповідно до Календаря профілактичних щеплень в Україні, затвердженого наказом МОЗ від 16.09.2011 № 595.

Якщо є протипоказання до введення коревмісної вакцини або якщо вона недоступна, проводьте пасивну імунопрофілактика кору — введення внутрішньом’язово 10%-вого імуноглобуліну людського нормального.

Проводьте пасивну імунопрофілактику кору якомога раніше після контакту з хворим, оптимально — у перші шість діб. Після шести діб від моменту контакту імунопрофілактика має меншу ефективність, але може зменшити тяжкість перебігу кору.

Пасивна імунопрофілактика кору шляхом введення людського імуноглобуліну нормального 10%-вого показана:

  • дітям до одного року;
  • ВІЛ-позитивним особам;
  • вагітним;
  • особам з первинними імунодефіцитами;
  • пацієнтам, які отримують імуносупресивну терапію.
Вводити вакцину проти кору можна не раніше ніж через шість місяців після пасивної імунопрофілактики.

Медичне спостереження

За особами, які контактували з хворими на кір або краснуху, встановлюють медичне спостереження протягом 21 доби після останнього випадку захворювання в осередку. У закладах із цілодобовим перебуванням дітей чи дорослих медичне спостереження здійснює медичний працівник відповідного закладу, у домашніх осередках кору/краснухи — лікар, з яким особа уклала Декларацію про вибір лікаря з надання первинної медичної допомоги.

Посилений епіднагляд

На додаток до планового пасивного епідеміологічного нагляду впроваджують посилений епідеміологічний нагляд, який передбачає активне виявлення хворих серед контактних осіб, у тому числі членів сім’ї, закритих колективів у закладах для цілодобового перебування.

Активне виявлення хворих на кір, краснуху та СВК, осіб із підозрою на ці захворювання проводьте під час:

  • надання медичної допомоги;
  • медичних оглядів, медичного спостереження за особами, які контактували з хворим на кір або краснуху;
  • лабораторних досліджень біологічного матеріалу;
  • активного епіднагляду за кором з обов’язковим лабораторним дослідженням біологічного матеріалу від осіб із лихоманкою та макулопапульозною висипкою незалежно від первинного діагнозу.

Надавачі первинної та вторинної медичної допомоги проводять епідеміологічні розслідування поодиноких випадків кору/краснухи/СВК:

  • збирають епідеміологічний анамнез;
  • визначають осіб, які підлягають заходам імунопрофілактики і лабораторного обстеження;
  • заповнюють відповідні облікові форми;
  • встановлюють можливі причини захворювання;
  • надають інформацію до територіальних закладів громадського здоров’я;
  • здійснюють протиепідемічні і профілактичні заходи щодо обмеження подальшого поширення інфекційного захворювання.

Епіднагляд за інфекційними хворобами: що змінилося?
Оксана Грищенко головний редактор журналу «Довідник головної медичної сестри»
Заклади охорони здоров’я мають по-новому здійснювати дозорний та рутинний епідеміологічний нагляд за грипом та гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ). Втратив чинність наказ МОЗ від 06.11.2015 № 732.

Госпіталізація

Хворих на кір, краснуху або осіб із підозрою на ці захворювання обов’язково госпіталізуйте у чотирьох випадках:

1) тяжкий клінічний перебіг захворювання;
2) незалежно від форми захворювання — особи з дитячих організованих колективів для дітей та закладів для дорослих з добовим перебуванням (психоневрологічні диспансери, будинки-інтернати, пансіонати для людей похилого віку тощо);
3) особи, що живуть у гуртожитках, у несприятливих умовах (включно з комунальними квартирами);
4) у разі виявлення серед членів сім’ї хворого працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб.

У направленні на госпіталізацію хворих або осіб із підозрою на кір, краснуху або СВК додатково до анкетних даних зазначайте початкові симптоми хвороби, інформацію про лікування і профілактичні щеплення, дані епідеміологічного анамнезу.

Госпіталізовані особи мають залишатися у стаціонарі, доки зникнуть клінічні симптоми, але не менше ніж п’ять днів з моменту появи висипки під час захворювання на кір та сім днів з моменту появи висипки під час захворювання на краснуху.

Осіб, які хворіли на кір, краснуху, допускають до навчальних закладів лише після їх повного одужання та з документальним підтвердженням згідно з формою № 095/о «Довідка про тимчасову непрацездатність студента навчального закладу I-IV рівнів акредитації, про хворобу, карантин і інші причини відсутності дитини, яка відвідує загальноосвітній навчальний заклад, дошкільний навчальний заклад», затвердженою наказом МОЗ від 14.02.2012 № 110.

Якщо особи, які контактували з хворим на кір або краснуху, не мають документального підтвердження про отримання необхідної за віком кількості доз вакцини проти кору та краснухи або про захворювання на кір або краснуху в анамнезі, їх не допускають до планової госпіталізації до закладів охорони здоров’я. Виняток — інфекційні лікарні та інфекційні відділення лікарень, протягом усього періоду медичного спостереження.

Осіб, які перебувають під медичним спостереженням як контактні на кір або краснуху, госпіталізують до закладів охорони здоров’я за життєвими показниками. У лікарні організовують додаткові протиепідемічні заходи, аби запобігти поширенню інфекції.

Вагітні жінки з осередків захворювання на краснуху підлягають медичному спостереженню і динамічному серологічному обстеженню на наявність IgM і IgG антитіл до вірусу краснухи, аби запобігти розвитку вроджених вад та захворювань у новонароджених. Пробу крові вагітних жінок, які контактували з хворим на краснуху, відбирають одночасно із взяттям крові у першого хворого в осередку краснухи.

Лабораторна діагностика в межах епідеміологічного спостереження

За реєстрації поодиноких випадків захворювання (з урахуванням економічної доцільності) матеріал від хворих з підозрою на кір та краснуху направляють до найближчої лабораторії з діагностики кору та краснухи. Для ізоляції та генотипування вірусів проводять лабораторне дослідження зразків сечі та назофарингеальних змивів від осіб з підозрою на кір і краснуху. Зразки відбирають не пізніше третьої доби з моменту появи висипки.

Проби сечі та носоглоткового змиву відбирають у хворого не пізніше четвертої доби від появи висипки з дотриманням таких вимог:

  • зібрати 50-100 мл сечі першої ранкової порції у стерильний посуд, охолодити зразок до + 4° C;
  • для збору назофарингеального змиву прополоскати горло 3-5 мл фізіологічного розчину та зібрати промивні води у стерильну пробірку;
  • відцентрифугувати зразки за 1500 об/хв протягом 5 хв;
  • із пробірки з назофарингеальним змивом перенести надосадову рідину в окрему стерильну пробірку типу «Епендорф» або пластикову пробірку з кришкою, що нагвинчується; з пробірки з пробою сечі надосадову рідину видалити;
  • ресуспендувати осад з обох зразків у 1 мл поживного середовища підтримки росту культури клітин (ІГЛА, RPMI тощо);
  • перенести одержаний зразок у стерильну пробірку типу «Епендорф» або пластикову пробірку з кришкою, що нагвинчується.

Усі відібрані зразки для генотипування доставляйте до лабораторії з дотриманням «холодового ланцюга» за температури +2 … +8° C протягом 24 год. Зразки упаковуйте згідно з вимогами щодо транспортування інфікованих матеріалів. Кожен зразок етикетуйте із зазначенням епідеміологічного номера, дати відбору і типу зразка (сеча, назофарингеальний змив) і поміщуйте у поліетиленовий пакет з адсорбуючим матеріалом, обов’язково додавайте направлення в окремому поліетиленовому пакеті. Зразок та направлення вкладайте в один контейнер.

Лабораторно підтверджуйте усі підозрілі випадки кору/краснухи у вагітних жінок.

У разі продовження спалаху що два місяці проводьте лабораторне дослідження мінімум п’яти проб клінічного матеріалу від хворих на кір/краснуху для визначення циркулюючого генотипу вірусу кору/краснухи. Види клінічних проб та рекомендовані строки їх відбору для лабораторного дослідження на кір і краснуху наведено у додатку 6 до Порядку.

У направленні на вірусологічне дослідження зразків клінічного матеріалу обов’язково зазначайте дані щодо епідеміологічного розслідування випадків — епідномер та категорію випадку за визначенням випадку та походженням збудника. Інформацію про кількість та результати тестування сироваток крові хворих на кір, краснуху та СВК не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, подаватйе до Центру громадського здоров’я МОЗ України.

logo
57 секунд зараз = доступ до документів постійно!

Зареєструйтеся —
і скачуйте все! 
 
Зразки та форми документів медзакладу, алгоритми дій, поради юристів...

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
І скачаю потрібні файли!
Зареєструюся
57 секунд зараз = доступ до документів постійно!

Зареєструйтеся —
і скачуйте все! 
 
Зразки та форми документів медзакладу, алгоритми дій, поради юристів...

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
І скачаю потрібні файли!
Зареєструюся

Зареєструйтеся — і двері для Вас відчинені!

Отримуйте лише фахову інформацію: 
  • скачуйте зразки документів безплатно
  • користуйтеся нормативно-правовою базою
  • дізнавайтеся новини галузі охорони здоров’я

 

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
І читатиму далі
Зареєструюся

Увага! Готові протоколи надання невідкладної допомоги! Щоб працювати без порушень, читайте статтю "Принципи надання невідкладної допомоги за анафілактичного шоку"

Скачайте алгоритми від експертів "Невідкладна допомога за анафілактичного шоку" та "Додаток до протоколу: як визначити диференціальні стани"

Скачати пам'ятки 
Головний редактор
Олена Алехно