text
Медична справа

Чи обов’язкове проведення атестації робочих місць для визначення кількості днів додаткової відпустки?

  • 27 березня 2013
  • 133

Відповідно до статті 8 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-­ВР окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-­емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, надається щорічна додаткова відпустка за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290 (додаток 2 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2003 р. № 679 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2004 р. № 1674; далі — Список № 1290).

Згідно з позиціями 132–134 розділу ХVІІ «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» Списку № 1290 лікарі, які працюють у закладах і установах охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення та будинку відпочинку, молодші спеціалісти з медичною освітою закладів та установ охорони здоров’я, освіти та соціального забезпечення, молодші медичні сестри з догляду за хворими, молодші медичні сестри закладів і установ охорони здоров’я, освіти та соціального забезпечення мають право на щорічну додаткову відпустку тривалістю до 7 календарних днів.

Конкретна тривалість такої відпустки встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. Атестація робочих місць за умовами праці у даному випадку не вимагається.

Згідно з Порядком застосування Списку № 1290, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30 січня 1998 р. № 16 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 січня 1998 р. за № 58/2498 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 4 червня 2003 р. № 150 і зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 18 червня 2003 р. за № 496/7817), додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

Облік часу, відпрацьованого у зазначених умовах, здійснюється власником або уповноваженим ним органом.

Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО.

Освітні заходи

Школа

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь
Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Ми в соцмережах
Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

57 секунд на реєстрацію
І Ви отримаєте доступ до:
форм та зразків
фахових статей
найсвіжіших новин галузі
нормативних документів

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
І скачаю потрібні файли!