Постконтактна профілактика ВІЛ-інфекції у медичних працівників

1232
Які саме етапи включає постконтактна профілактика ВІЛ-інфекції? Хто має контролювати її проведення? Читайте відповіді на ці та інші важливі запитання у статті!

«Порядок проведення екстреної постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції у працівників при виконанні професійних обов'язків» затверджений наказом МОЗ від 05 листопада 2013 року № 955. (далі – Порядок)

Згідно з цим Порядком постконтактну профілактику проводять після випадкового контакту медичного працівника, який виконував свої професійні обов’язки, з зараженою кров’ю чи іншими потенційно інфікованими біологічними речовинами. Екстреною вважається ситуація, коли ці речовини потрапили на відкриту шкіру працівника, на слизову оболонку, очі, через забруднені інструменти, пряме потрапляння з рани, ушкодження на шкірі. Отож, щоб не допустити подальшого розвитку інфекції, проводять ряд заходів, які і називаються постконтактною профілактикою ВІЛ-інфекції.

Етапи проведення постконтактної профілактики:

  • Перша медична допомога
  • Консультування і оцінювання ступеня ризику інфікування
  • Проведення тестування на ВІЛ-інфекцію
  • Медикаментозна постконтактна профілактика
  • Спостереження потенційно інфікованого працівника

Одразу після випадку контактування  працівника з кров’ю чи біологічними рідинами відповідальна особа – лікар, якого призначив керівник медичного закладу, негайно клопочеться про вживання заходів з постконтактної профілактики.  Він же контролює кожен наступний крок: від надання першої медичної допомоги, до консультування та проведення обстежень.

!Важливо: Тестування проводиться тільки за умови підписування цим працівником  добровільної інформованої згоди. Результати тестування є лікарською таємницею і не можуть бути розголошеними.

Постконтактна профілактика ВІЛ-інфекції у медичних працівників Читайте: "Проведення клінічних досліджень лікарських засобів: укладання договору"

Як надавати першу медичну допомогу в рамках проведення постконтактної профілактики

Одразу після випадку контактування негайно надають першу допомогу, яка залежить від шляху потенційного зараження:

Якщо працівник поранився голкою чи іншим медичним інструментом, на  якому була кров тощо, потрібно промити уражене місце водою з милом, потримати цю ділянку шкіри під  потоком проточної води протягом кількох хвилин. Якщо доступу до проточної води немає, на пошкоджене місце потрібно нанести дезінфікуючий засіб. Якщо заражена кров потрапила на шкіру без уражень, то її змивають проточною водою з милом.

!Важливо: терти, чи намагатися витиснути кров з ранки не можна. Так само заборонено використовувати спирт, перекис водню чи інші засоби.

Якщо речовина потрапила в організм через укус, то пошкоджене місце промивають та вирізаютьнекротизовані тканини. Додатково пошкоджену  шкіру обробляють 20% водним розчином хлоргексидину біглюконату, та 3% перекисом водню.Після завершення обробки працівник повинен пройти антибактеріальну терапію.

Якщо можливий шлях зараження через  очі, то їх негайно промивають, використовуючи для цього фізіологічний розчин чи просту воду. Якщо у працівника є контактні лінзи, то під час промивання очей їх не знімають.

Якщо інфекція потрапила через рот, його негайно прополіскують водою чи фізрозчином.

Консультування працівника та заповнювання форми

Інформацію про випадок контакту  записують у форму № 108-2/о "Реєстраційна карта випадку контакту, пов'язаного з виконанням професійних обов'язків, особи з кров'ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами та проведення постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції (конфіденційна інформація) N __" N 108-2/о.

Постконтактна профілактика ВІЛ-інфекції у медичних працівниківЧитайте: "Положення про центр первинної медико-санітарної допомоги"

В цю карту записують таку інформацію: тривалість контактування, наявність у працівника під час роботи відповідних засобів захисту, конкретизація випадку контактування – укус, поріз зараженим інструментом тощо, тип речовини, яка потрапила на працівника (кров, наприклад), інформація про  людину, від якої є ризик передачі інфекції. Окрім того, у цій карті має бути зазначено чи була вчасно надана перша медична допомога.

Після цього, пацієнт, біологічна речовина якого контактувала з працівником,  повинен бути обстежений на наявність ВІЛ-інфекції. Інформація про цю людину також має бути внесена у відповідну документацію. Саме тестування на ВІЛ цього пацієнта має проходити згідно з Порядком добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію, який затверджений наказом МОЗ від 19 серпня 2005 року № 415. Також він повинен підписати добровільну інформовану згоду на це.

Постконтактна профілактика ВІЛ-інфекції у медичних працівників Читайте: "Локальний формуляр лікарських засобів: порядок розроблення"

Якщо потенційно інфікована особа, з біологічними речовинами якого відбувся контакт, відмовляється від тестування, то ризик зараження працівника оцінюють на основі отриманих про цю особу відомостей під час консультування чи з медичної документації.

В будь-якому разі, якщо проведення обстеження, тестування особи  затягується, то працівнику, який контактував з біологічними речовинами, потрібно без відтерміновування призначати медикаментозну постконтактну профілактику, не чекаючи на результати обстеження.

Інформація про всі проведені процедури тестування, консультування та отримані результати повинна вноситися у відповідну медичну документацію.

Обстеження працівника, для якого проводять постконтактну профілактику ВІЛ-інфекції

Тестування на ВІЛ має відбутися якомога швидше після випадку контактування – протягом перших 5 днів. Якщо результат тестування, проведений протягом цього часу, виявився позитивним, то це означає, що зараження цього працівника відбулося ще до цього випадку контактування. Такого працівника направляють до центру профілактики і боротьби зі СНІДом  або на подальше консультування в кабінет «Довіра».

Постконтактна профілактика ВІЛ-інфекції у медичних працівників  Читайте: "Методи стерилізації виробів медичного призначення"

Працівнику, результати тестування якого були негативними і він мав випадок контактування в останні 72 години, передбачена медикаментозна постконтактна профілактика. Перед її призначенням його має оглянути лікар-інфекціоніст та визначити загальний стан. Окрім того, лікар може призначати додаткові обстеження та дослідження. І лише на основі усіх цих показників здоров’я він вирішує, чи призначати медикаментозну постконтактну профілактику.  

Спостереження в рамках постконтактної профілактики

Лікарське спостереження проводять для того, щоб простежити, чи дотримається працівник призначеного графіку прийому препаратів, чи є прояви побічної дії призначених препаратів. В наступні дві-три доби лікар має оглянути пацієнта, щоб оцінити стан його здоров’я і самопочуття. Обстеження працівника, який мав випадок контакту, повинно відбуватися мінімум після другого і четвертого тижня проведення медикаментозної постконтактної профілактики. У разі потреби такі обстеження мають проводитися  щотижня протягом одного місяця.

Повторні тестування на ВІЛ-інфекцію повинні бути проведені в перші 5 днів, потім 6 і 12 тижнів, а надалі через півроку. 



Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО.

Освітні заходи

Школа

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією

Книжкова полиця

«Новий номер УЗОЗ»

Електронна книга «Нові протоколи медичної сестри: аналізуємо проект»

для передплатників е-журналу «Довідник головної медичної сестри»

Читати книгу

Спробуйте безплатно

Безплатний презентаційний номер е-журналу «Довідник головної медичної сестри» — чудова можливість ознайомитися з ним та оцінити корисність публікацій.




© Медична справа, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу.

Журнал «Управління закладом охорони здоров’я», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: КВ №11426-299Р від 11.07.2006.

Журнал «Довідник головної медичної сестри», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: КВ №18737-7537Р від 14.02.2012.


 


  • Ми в соцмережах

Зареєструйтеся — і двері для Вас відчинені!

Отримуйте лише фахову інформацію:
  • скачуйте зразки документів безплатно
  • користуйтеся нормативно-правовою базою
  • дізнавайтеся новини галузі охорони здоров’я

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
Для реєстрації знадобиться 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

57 секунд на реєстрацію
І Ви отримаєте доступ до:
форм та зразків
фахових статей
найсвіжіших новин галузі
нормативних документів

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І користуйтеся матеріалами порталу «Медична справа»!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль