Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій

2589
Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій неможлива без суворого дотримування вимог санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів, правил інфекційної безпеки. Читайте про комплекс заходів, які уже сьогодні потрібно застосовувати у вашому медичному закладі для безпеки працівників і пацієнтів.

Одне з найперших досліджень, присвячених профілактиці внутрішньолікарняних інфекцій, належало медичній сестрі Флоренс Найтінгейл. Приводом стали часті випадки смерті жінок від пологової гарячки одразу після народження дитини. Проведене Флоренс дослідження показало, що статистика материнської смертності в госпіталях була значно вищою, ніж при пологах вдома. Саме тоді дослідниця усвідомила, що необхідною умовою одужання пацієнтів є безпечне навколишнє середовище, без бруду і паразитів. Введені всесвітньовідомою медичною сестрою заходи сприяли реорганізації медичної допомоги жінкам та врятували не одне життя. Проте на цьому досягнення Флоренс Найтінгейл не закінчилися: під її керівництвом поліпшилися санітарні умови перебування поранених і хворих у військових госпіталях (під час Кримської війни). Завдяки введеному нею комплексу санітарних заходів у госпіталях істотно знизилася смертність серед солдатів.

Профілактика внутрішньолікарняних інфекційЧитайте: "Контроль якості стерилізації відповідно до вимог МОЗ"

Нині головна медична сестра так само відіграє важливу роль в організації профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Від неї залежать організація навчання підлеглих та контроль за проведенням комплексу санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та дезінфекційно-стерилізаційних заходів. Важливо виховати у середнього та молодшого медичного персоналу свідоме ставлення до виконання вимог санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів. Адже це не тільки їхні посадові обов’язки, а й спосіб запобігти поширенню внутрішньолікарняних інфекцій.

Внутрішньолікарняні інфекції: причини їх поширення

Оскільки мікроорганізми — невід’ємна частина природи, внутрішньолікарняні інфекції існуватимуть завжди. Від нас залежить лише інтенсивність їх поширення на території закладу охорони здоров’я.

Власне внутрішньолікарняні інфекції — поняття збірне, що включає різні нозологічні форми. Найбільш вдалим і повним є визначення, запропоноване Європейським регіональним бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я. Відповідно до нього це будь-яке клінічно виражене захворювання мікробного походження, яке уражає хворого в результаті його госпіталізації або відвідування закладу охорони здоров’я з метою лікування. Водночас внутрішньолікарняні інфекції поширюються і на медичний персонал під час здійснення ним професійної діяльності.

Найчастішими причинами поширення внутрішньолікарняних інфекцій є:

  • створення лікарняних комплексів з великим масивом джерел інфекції;
  • замкненість навколишнього середовища (палати та лікувально-діагностичні кабінети);
  • швидка зміна пацієнтів у зв’язку з впровадженням нових медичних технологій;
  • велика концентрація осіб з ослабленим імунітетом на обмежених територіях (у палаті);
  • формування потужного штучного механізму передачі збудників інфекцій, пов’язаного з інвазивними втручаннями та наявністю діагностичних кабінетів, які відвідують пацієнти різних відділень;
  • активізація природних механізмів передачі збудників інфекційних хвороб, особливо повітряно-крапельного та контактно-побутового, в умовах тісного спілкування хворих з медичним персоналом;
  • широке застосування антибіотиків і хіміопрепаратів, що призводить до появи лікарсько-стійких мікроорганізмів;
  • зростання кількості хворих на ВІЛ-інфекцію, туберкульоз, вірусні гепатити;
  • збільшення кількості людей, що належать до групи ризику (літніх людей, новонароджених зі слабким імунітетом);
  • зниження захисних сил організму у населення в цілому у зв’язку з погіршенням екології.

Також поширенню внутрішньолікарняних інфекцій сприяє те, що у закладах охорони здоров’я постійно використовують діагностичні апарати, які потребують спеціальних методів стерилізації. Проте не завжди є можливість та час на дотримання всіх вимог проведення відповідних стерилізаційних заходів. Недоліком є і невідповідність нормативам площ, набору основних і допоміжних приміщень, порушення в них санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів.

Профілактика внутрішньолікарняних інфекційЧитайте: "Заробітна плата медичних працівників 2017"

Захист медичного персоналу від внутрішньолікарняних інфекцій

Безпека медичного персоналу при виконанні професійних обов’язків залишається актуальним питанням, і його розв’язання вимагає комплексного підходу:

  • проведення профілактичних заходів;
  • закупівля безпечних медичних виробів;
  • інформування медичного персоналу щодо способів профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

Медичні працівники перебувають у групі підвищеного ризику зараження гемотрансмісивними інфекціями, особливо вірусами гепатитів В і С, а також ВІЛ-інфекцією. Це може статися при потраплянні інфікованої біологічної рідини пацієнта на слизові оболонки медичної сестри, а також при випадковому уколі або порізі використаним гострим медичним інструментом. При уколі інфікованою голкою ризик зараження ВІЛ-інфекцією становить близько 0,3%, вірусом гепатиту С — 10%, вірусом гепатиту В — 30%.

Біологічні рідини, що несуть загрозу зараження гемотрансмісивними інфекціями, — це насамперед кров, сперма, вагінальний секрет, молоко, а також запальні рідини (перикардіальні, перитонеальні, плевральні і синовіальні ексудати та випоти). Інші не змішані з кров’ю біологічні субстрати, такі як слина, сеча та слізна рідина, не несуть загрози. Тому профілактика внутрішньолікарняних інфекцій полягає насамперед у тому, щоб не допустити потенційно небезпечний контакт медичного працівника з біологічними рідинами пацієнта.

Профілактика внутрішньолікарняних інфекційЧитайте: "Хірургічна та гігієнічна обробка рук: докладно про проведення процедур"

Найбільш дієвими методами профілактики на сьогодні є вакцинація проти гепатиту В та запобігання аварійним ситуаціям при роботі з колючо-ріжучим інструментарієм. Останнє досягається шляхом використання безпечних медичних виробів, які автоматично забираються або автоматично затупляють голки, деструктори для руйнування металевих голок тощо.

Уникнути аварійної ситуації допоможуть не тільки спеціальні вироби медичного призначення, а й дотримання елементарних правил виконання медичних маніпуляцій. Зокрема, щоб не пошкодити свій шкірний покрив інфікованою голкою, медичний працівник не повинен надягати на неї ковпачок і використовувати після проведення ін’єкцій, взяття крові тощо. Голки та інший гострий інструментарій одразу після використання поміщають у спеціальні контейнери, які мають бути розміщені максимально близько до місця проведення медичних маніпуляцій.

Важливо, щоб медичний персонал був забезпечений індивідуальними бар’єрними засобами захисту, насамперед — рукавичками для процедур, які передбачають контакт із біологічними рідинами пацієнта; масками і спеціальними окулярами-екранами для захисту очей, коли можливе розбризкування рідин; вологонепроникними халатами та фартухами тощо. Також медичний персонал має бути ознайомлений з алгоритмом дій у випадку аварійної ситуації. Велике значення має доступність засобів постконтактної профілактики антиретровірусними препаратами, які в разі своєчасного призначення знижують ризик інфікування на 80%.

Медичні працівники мають усвідомлювати, яку небезпеку їх здоров’ю несуть внутрішньолікарняні інфекції. Це допоможе головній медичній сестрі організувати у закладі охорони здоров’я проведення дезінфекційно-стерилізаційних заходів на належному рівні.

Організація та контроль дезінфекційно-стерилізаційних заходів

Одним з напрямів роботи в межах профілактики внутрішньолікарняних інфекцій є організація і контроль проведення дезінфекційно-стерилізаційних заходів:

Найбільш ефективним заходом протидії внутрішньолікарняних інфекцій є дезінфекція. Вона допомагає знищити патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми у палатах та функціональних приміщеннях відділень стаціонару, на медичному інструментарії і обладнанні.

При проведенні заключної дезінфекції в палаті (боксі) після виписки пацієнта необхідно проводити 100%-ве камерне знезараження м’якого інвентарю (ковдр, подушок, матраців тощо).

У низці випадків дезінфекція залишається чи не єдиним способом боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями в стаціонарі. Проте деякі госпітальні штами збудників таких інфекцій не тільки антибіотикорезистентні, а й стійкі до впливу зовнішніх чинників, зокрема і до дії дезінфікуючих засобів.

Тому вибір засобів для дезінфекції має бути зваженим, багатобічним. Необхідно враховувати і спектр протимікробної дії, і мету їх застосування (дезінфекція поверхонь, знезараження виробів медичного призначення, обладнання в операційних тощо).

До застосування у закладах охорони здоров’я допускаються тільки засоби, зареєстровані у встановленому порядку. На них має зазначатися, для якого етапу стерилізації вони розроблені — дезінфекції, передстерилізаційного очищення чи власне стерилізації.

Профілактика внутрішньолікарняних інфекційЧитайте: "Мотивація медичного персоналу на практиці"

На сьогодні для знезараження виробів медичного призначення та інших об’єктів у закладах охорони здоров’я використовують засоби з високою бактерицидною активністю та мийними властивостями, що дають змогу об’єднувати в один етап дезінфекцію з прибиранням приміщення або з передстерилізаційним очищенням.

Для запобігання появі стійких штамів мікроорганізмів у закладах охорони здоров’я слід проводити своєчасну ротацію дезінфікуючих засобів на рівні заміни активно діючої речовини. Дезінфікуючі засоби, які відповідають сучасним вимогам, гарантують захист здоров’я пацієнтів та медичного персоналу від внутрішньолікарняних інфекцій.

Для знезараження повітря рекомендується використовувати сучасні екрановані безозонові УФ-опромінювачі-рециркулятори. Прилад пропускає через себе повітря, піддаючи його дії УФ-ламп. При цьому застосування рециркуляторів можливе в присутності людей і не має обмежень у часі.

Також важливим заходом профілактики внутрішньолікарняних інфекцій є власне стерилізація. Її проводять з метою знищення на або у виробах медичного призначення мікроорганізмів усіх видів, у тому числі спорових форм.

Слід звернути увагу медичного персоналу, що важливим питанням стерилізації у закладі охорони здоров’я є забезпечення захисту простерилізованих виробів від інфікування. Для цього необхідно чітко виконувати правила пакування та укладання виробів перед стерилізацією, використовувати надійні пакувальні матеріали, суворо дотримуватися режиму роботи в стерильній зоні, постійно контролювати роботу обладнання.

Нові методи і організаційні заходи щодо вдосконалення стерилізації виробів медичного призначення дали змогу ефективно протистояти поширенню внутрішньолікарняних інфекцій. Проте часто джерелом інфекції є не забруднений інструментарій, а руки медичного працівника, який під час виконання посадових обов’язків контактує і з пацієнтами, і з виробами медичного призначення.



Ваша персональна добірка.

    Підписка на статті

    Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО.

    Освітні заходи

    Школа

    Перевірте свої знання та здобудьте нові

    Взяти участь

    Інтернет-магазин

    Інтернет-магазин

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

    Живе спілкування з редакцією

    Книжкова полиця

    «Новий номер УЗОЗ»

    Електронна книга «Нові протоколи медичної сестри: аналізуємо проект»

    для передплатників е-журналу «Довідник головної медичної сестри»

    Читати книгу

    Спробуйте безплатно

    Безплатний презентаційний номер е-журналу «Довідник головної медичної сестри» — чудова можливість ознайомитися з ним та оцінити корисність публікацій.




    © Медична справа, 2017. Усі права захищено

    Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу.

    Журнал «Управління закладом охорони здоров’я», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: КВ №11426-299Р від 11.07.2006.

    Журнал «Довідник головної медичної сестри», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: КВ №18737-7537Р від 14.02.2012.


     

    
    • Ми в соцмережах

    Вітаємо на порталі! І даруємо санбюлетені

    Зареєструйтеся — і гайда до розділу «Санбюлетені»:

    • Ризики в роботі медичної сестри — вірусний гепатит В

    • Перша допомога у випадку контакту із джерелом потенційного інфікування ВІЛ

    Скачуйте безплатно
    розміщуйте на інфостендах медичного закладу

    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль
    Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

    57 секунд на реєстрацію
    І Ви отримаєте доступ до:
    форм та зразків
    фахових статей
    найсвіжіших новин галузі
    нормативних документів

    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    І користуйтеся матеріалами порталу «Медична справа»!
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль