Симуляційне навчання і ефективність його методів

74
Дізнайтеся, як лікарі­-практики та студенти медичних вишів вже нині можуть відпрацювати найскладніші медичні маніпуляції та поліпшити свої професійні комунікативні навички, використовуючи симуляційні методи навчання

Нині симуляційні технології розглядають як методи удосконалення клінічної освіти, скорочення тривалості навчальних програм і підвищення їхньої інтенсивності без ризику для пацієнтів. Популярність симуляційних тренінгів у сфері медичної освіти продовжує зростати, що підтверджує позитивний вплив таких тренінгів на швидкість засвоєння, оновлення та підтримання певних навичок у курсантів та лікарів-­практиків.

Під час стимуляційного навчання найчастіше застосовують такі методи:

  • віртуальна операційна;
  • стандартизований пацієнт;
  • використання манекенів високого рівня реалістичності;
  • міждисциплінарний тренінг;
  • командний тренінг.

Ефективність симуляційних методів навчанняЧитайте: "Ятрогенія: причини, наслідки, профілактика"

Віртуальна операційна

Використання методів симуляційного навчання у ендоскопічній хірургії розпочалося наприкінці 70­х років минулого сторіччя. Як метод навчання симуляція має численні переваги: зниження шкоди здоров’ю пацієнта під час втручань, що проводяться вперше або ж малодосвідченим лікарем; скорочення часу, необхідного для засвоєння навички у клінічному середовищі; можливість повторного проведення процедур, які у звичайній практиці проводять рідко, і можливість оцінити якість дій курсанта.

Показники продуктивності симуляторів віртуальних операційних підтверджують важливість їх використання, оскільки продуктивність оцінює сам комп’ютер, що повністю виключає людський чинник і дає змогу спиратися лише на об’єктивні дані. Найчастіше високоякісні симулятори віртуальних операційних використовують при тренуванні навичок бронхоскопії, діагностичної та лікувальної лапароскопії, ендоскопічного дослідження травних шляхів, ендоваскулярної хірургії.

Метод віртуальних операційних також успішно застосовують у тренінгах із ендоскопії шлунково­кишкового тракту. Такі симулятори здатні навіть відрізняти дії початківця від досвідченого ендоскопіста. Курсанти, які пройшли симуляційний тренінг, виконують більш складні процедури з ліпшим результатом, порівняно з тими, хто не тренувався у віртуальних операційних.

Ефективність симуляційних методів навчанняЧитайте: "Медична етика: складні ситуації та поради на щодень"

Окрема увага при навчанні у віртуальних операційних надається удосконаленню «нетехнічних» навичок. Різниця у якості виконання хірургічних процедур початківцем та досвідченим лікарем полягає не тільки у ступені володіння технічними навичками, а й в умінні управляти людським чинником, визначати лідера команди, пристосуватися до дій колег під час операції без зниження рівня власної майстерності. Тому останнім часом симуляційне навчання, а саме тренінги спрямовані на створення прогресивного навчального середовища, в якому відтворюється ефект повної присутності в операційній для відпрацювання «нетехнічних» навичок всієї команди хірургів. Це дуже важливо, адже більшість помилок під час хірургічних втручань виникає внаслідок недостатності усвідомлення клінічної ситуації, некомандної роботи та порушення комунікації між персоналом.

Наступним важливим кроком у еволюції віртуальних операційних став перехід до проведення віртуального оперативного втручання з використанням специфічних даних конкретного пацієнта. Це створює умови для так званої репетиції хірургічного втручання. Зображення комп’ютерної томографії або ядерно­магнітного резонансу використовують для створення 3D­моделей за допомогою відповідного програмного забезпечення. Такі моделі завантажують у симулятор віртуальної операційної, і хірурги мають змогу оптимізувати лікування пацієнта шляхом випробовування різних підходів у конкретній ситуації. Це не тільки полегшує планування операції та практичне відпрацювання етапів втручання, а й слугує репетицією командних дій.

Ефективність симуляційних методів навчанняЧитайте: "Карта профілактичних щеплень: бланк та правила оформлення"

Стандартизований пацієнт

Основною сферою, де використовують симуляційне навчання за методом стандартизованого пацієнта, є діяльність сімейного лікаря. Загальна практика — сімейна медицина — це пріоритетний напрям та основа для формування національної системи охорони здоров’я в Україні. Тому використання такого методу симуляційного навчання є найбільш доцільним саме у цій сфері. Крім того, метод потребує незначних матеріальних витрат на формування кабінетів стандартизованого пацієнта.

Використання стандартизованого пацієнта як одного з методів навчання та підвищення кваліфікації лікарів і медичних сестер розпочалося ще у 1963 році в Університеті Південної Кароліни, США. Там вперше для опанування навичок збору анамнезу та попередньої діагностики захворювань використали акторів, а не справжніх хворих. Акторами були люди, попередньо ознайомлені зі сценарієм, де був описаний стан їхнього здоров’я, скарги та дані анамнезу життя. Використовуючи ці дані, актори симулювали симптоматику того чи того захворювання, а курсант мав розпізнати хворобу та визначитись із попереднім діагнозом.

На сьогодні стандартизований пацієнт є одним із найпоширеніших методів симуляційного навчання, який впроваджений у більшості університетських навчальних програм у світі. На відміну від реального пацієнта, який може бути невдоволеним через використання його випадку для навчання курсантів, стандартизований має такі переваги:

  • великий діапазон нозологій, які можна продемонструвати;
  • порівняна легкість систематичного залучення до учбового процесу;
  • можливість отримання детального конструктивного зворотного зв’язку для навчальних цілей.

Акторами, які грають роль пацієнтів, найчастіше бувають інші курсанти або досвідчені викладачі, лікарі пенсійного віку. Крім того, для ефективного використання цього методу навчання необхідне створення великої бібліотеки сценаріїв різноманітних клінічних станів, уникнення частого залучання одного і того ж актора для багатьох сценаріїв (може призвести до звикання курсантів та зниження реалістичності ситуації).

Ефективність симуляційних методів навчанняЧитайте: "Безперервне навчання медичного персоналу - організація"

Симуляційне навчання з використанням стандартизованих пацієнтів спрямоване на опанування курсантом навичок спілкування із пацієнтом, фізикального та інструментального огляду, інтерпретації даних аналізів для встановлення правильного діагнозу. Крім того, під час занять зі стандартизованим пацієнтом відпрацьовуються також комунікативні навички. Адже фахова діяльність лікаря включає, зокрема, майстерність проводити бесіди щодо чинників ризику, які призводять до окремих захворювань або обтяжують їхній перебіг.

Також курсанти потребують відпрацювання навичок проведення консультацій пацієнтів щодо шкідливості паління, небезпечності надлишкової маси тіла, ожиріння тощо. Окремо можна виділити тренінги лікарів первинної медичної допомоги, спрямовані на навчання пацієнтів правильному контролю перебігу хронічних захворювань, насамперед бронхіальної астми, хронічного обструктивного захворювання легень та цукрового діабету.

Не менш важливими комунікативними навичками лікаря, що потребують окремого відпрацювання методом стандартизованого пацієнта, є повідомлення поганих новин хворому або його родичам. Ефективність таких тренінгів доведена як щодо повідомлення поганих новин, так і щодо більш складної компетенції — спілкування із пацієнтом або його родичами щодо донорства органів або тканин, що є одним із найбільш складних етичних питань у стосунках «лікар — пацієнт».

Отже, застосовуючи метод стандартизованого пацієнта при підготовці до спілкування із реальними хворими, курсанти отримують більше можливостей для тренування комунікативних та клінічних навичок. Численні наукові дослідження доводять ефективність застосування методу стандартизованого пацієнта у навчальній програмі, як окремо, так і у комплексі із лекціями та семінарськими заняттями. Курсанти, які навчалися за такими програмами, володіють навичками комунікації на значно вищому рівні.

Ефективність симуляційних методів навчанняЧитайте: "Мотивація медичного персоналу на практиці"

Тренінг із використанням манекенів високого рівня реалістичності

Зростання вимог суспільства в цілому та пацієнтів зокрема до медичної допомоги спонукає науковців розробляти та використовувати інноваційні методики у медичному навчанні. Крім того, при застосуванні методики «біля ліжка хворого» для навчання курсантів завжди існує потенційний ризик для пацієнта. Наприклад, у дослідженнях описують значну кількість небажаних подій під час лікування пацієнтів, які були пов’язані із застосуванням «нетехнічних» навичок спілкування, командної роботи, оцінювання лідерства та прийняття рішень у критичних ситуаціях.

Зазвичай під терміном «симуляція високого рівня реалістичності» (High fidelity simulation) розуміють симуляцію, що потребує наявності комп’ютеризованого манекена людини у повний зріст, який запрограмований для відображення реалістичної фізіологічної відповіді на ті чи ті дії курсанта. Манекени можуть бути, наприклад, дорослою людиною, дитиною певного віку, породіллею або новонародженим. Такий діапазон дає змогу обирати напрям тренінгу, робити його вузькоспеціалізованим або мультидисциплінарним, забезпечуючи відтворення клінічних ситуацій, де одночасно взаємодіють, наприклад, анестезіолог та хірург, гінеколог та акушерка, сімейний лікар та медсестра тощо.

Ефективність симуляційних методів навчанняЧитайте: "Сестра медична стаціонару: посадова інструкція"

Кімнати, в яких відбувається тренінг із манекенами високого рівня реалістичності, зазвичай обладнані подібно до палат, щоб перенести курсанта у більш реалістичну атмосферу.

Загалом тренінги із використанням манекенів високого рівня реалістичності здатні забезпечити учасників унікальним навчальним простором, в якому вони можуть удосконалити свої «нетехнічні» навички. Цей простір є безпечним для курсантів та контролюється з метою подальшого розбору дій у клінічних ситуаціях. Отож учасники можуть помилятися, коригувати свої дії у режимі реального часу, робити висновки без страху зашкодити пацієнту. Також курсанти отримують змогу відпрацювати алгоритм надання медичної допомоги під час невідкладних станів та складних нозологій, які досить рідко трапляються у клінічній практиці, перед роботою із реальними пацієнтами.

Міждисциплінарний та командний тренінг

Проведення міждисциплінарних та командних тренінгів в межах симуляційного навчання дуже тісно пов’язане з використанням манекенів високого рівня реалістичності, які дають змогу оцінити рівень оволодіння медичними знаннями, практичними та «нетехнічними» навичками, пов’язаними із командною роботою. Міждисциплінарний підхід у медичному навчанні є однією з найбільш популярних тем для обговорення протягом останніх 50 років. Багато організацій та установ, у тому числі і Всесвітня організація охорони здоров’я, сперечаються з приводу його значення та користі для діяльності галузі охорони здоров’я. Протягом цього періоду підтримка міждисциплінарних практик зростала, і нині позитивний ефект прогресу у медичній освіті є очевидним. Такий підхід значно зміцнює систему охорони здоров’я, сприяє поліпшенню показників кінцевих результатів навчання.

Міждисциплінарний підхід визначають як такий, що має на меті створення можливості для медичних спеціалістів навчатися та удосконалювати їхні компетенції на інтегративному рівні. Найчастіше міждисциплінарні командні тренінги проводять для фахівців хірургічних спеціальностей та анестезіологів­реаніматологів. Адже в ургентних ситуаціях хірурги працюють у міждисциплінарному середовищі та повинні виконувати стандартні для них процедури без зниження їхньої якості. Для цього курсанти мають пройти спеціальне навчання. Після відпрацювання міждисциплінарних клінічних сценаріїв високого рівня ризику (післяопераційна тромбоемболія легеневої артерії, пневмоторакс, шлунково­кишкова кровотеча, анафілаксія з обструкційним синдромом, зупинка серцебиття тощо) 89% курсантів вважають подібні тренінги корисними. Рівень володіння «нетехнічними» навичками (комунікативні навички, рівень лідерства, командна робота, вузькопрофільні вміння тощо) значно зростає порівняно з початковим.

Ефективність симуляційних методів навчанняЧитайте: "Відпустки медичних працівників – складаємо графік"

Значний ефект у вдосконаленні «нетехнічних» навичок спостерігається після проведення симуляційного медичного тренінгу для мультидисциплінарної команди, яка надає травматологічну допомогу. При цьому істотно зростає ефективність командної роботи після проходження таких тренінгів.

У низці наукових робіт було проаналізовано використання симуляції для командного тренінгу з ведення невідкладних станів (таких як еклампсія та дистоція плечиків) в акушерстві та гінекології. Зокрема, у одному із досліджень порівнювалась ефективність ведення еклампсії після проходження симуляційного тренінгу та занять в умовах місцевої лікарні. Учасники дослідження (акушерки) були поділені на 24 групи, які рандомізовано розподілялися для тренінгу у симуляційному центрі без проходження теоретичних занять із командної роботи або в умовах лікарні з курсом теоретичних занять з командної роботи. Робота оцінювалася перед тренінгом та після нього на клінічному сценарії еклампсії. Автори дослідження відзначили, що симуляційний тренінг підвищив якість дій та вдосконалив командну роботу при лікуванні невідкладних станів в акушерстві. Цікавим є той факт, що поліпшення командної роботи не було пов’язане із проходженням теоретичних занять.

Ефективність симуляційних методів навчанняЧитайте: "Банк крові у лікарні: організаційні та правові аспекти створення"

Ефективність застосування методів медичної симуляції експериментально підтверджена також під час командних тренінгів військових лікарів при наданні медичної допомоги в умовах надзвичайних станів. Досліджувані експериментальні групи характеризуються більш високими показниками врівноваженості, вмотивованості, впевненості й активності, емоційно­вольового самоконтролю, а також низькими показниками стресочутливості, особистісної та реактивної тривожності під час дій за умов вітальної загрози.

Командні тренінги мають тривалий ефект підвищення професійної компетенції, активізують інтелектуальні, мотиваційні та вольові потенціали людини. Це стає можливим завдяки використанню під час тренінгів спеціальних процедур, а саме психотехнічних, ігрових прийомів і методів, групових феноменів. Саме тому для створення та функціонування вітчизняних симуляційних медичних центрів необхідне залучення психологів, які займатимуться відбором кандидатів для навчання у якості штатних інструкторів (викладачів­тренерів) центру, психологічним конструюванням та проведенням дебрифінгів, інших обов’язкових форм аналізу та узагальнення імітаційного досвіду і перенесення його у практичну діяльність. Також доречно проводити у системі симуляційного навчання різнопланові психологічні тренінги, спрямовані на розвиток у лікарів комунікативних навичок, стресостійкості та саморегуляції, креативного мислення, а також мотивації до саморозвитку.

Ефективність симуляційних методів навчанняЧитайте: "Ліцензування діяльності з обігу наркотичних (психотропних) лікарських засобів"

Порівняння симуляційного навчання з іншими методами навчання медиків

У деяких дослідженнях йдеться про незначну різницю у ефективності симуляційних методик та аналогічних навчальних напрямів. Зокрема, окремі науковці зазначають, що показники зростання особистої ефективності у «симуляційних» та «звичайних» навчальних групах істотно не відрізняються у жодному з аспектів навчання. Насправді такі сучасні методики навчання, як аналіз ситуаційних завдань та історій хвороби є більш інтерактивними порівняно із традиційними дидактичними методиками — лекціями. Ретельне ж порівняння симуляції та дидактичних методик навчання часто доводить перевагу симуляційних підходів. Адже вони дають змогу створити інтерактивний, віртуальний простір, у якому реальність відтворення ситуацій сприяє набуттю курсантами впевненості у своїх діях та орієнтації в критичних ситуаціях.

Наостанок зазначимо, що найбільш вагомим аргументом на користь використання симуляційних методик є те, що участь у симуляційному медичному навчанні допомагає учасникам уникати помилок як у практичній діяльності, так і в командній взаємодії у майбутній професійній діяльності, адже вони мають змогу робити помилки і вчитися на них.

Створення та функціонування симуляційних  навчальних центрів із підготовки та підвищення кваліфікації лікарів є своєрідним містком між науково обгрунтованою теорією та реальною практикою медичної діяльності. Симуляційні тренінгові технології забезпечують не тільки високий практичний рівень клінічної підготовки майбутніх лікарів, а й активують психологічні механізми формування клінічного мислення та мотивації до самовдосконалення.



Ваша персональна добірка.

    Підписка на статті

    Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО.

    Освітні заходи

    Школа

    Перевірте свої знання та здобудьте нові

    Взяти участь

    Інтернет-магазин

    Інтернет-магазин

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

    Живе спілкування з редакцією

    Книжкова полиця

    «Новий номер УЗОЗ»

    Електронна книга «Нові протоколи медичної сестри: аналізуємо проект»

    для передплатників е-журналу «Довідник головної медичної сестри»

    Читати книгу

    Спробуйте безплатно

    Безплатний презентаційний номер е-журналу «Довідник головної медичної сестри» — чудова можливість ознайомитися з ним та оцінити корисність публікацій.




    © Медична справа, 2017. Усі права захищено

    Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу.

    Журнал «Управління закладом охорони здоров’я», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: КВ №11426-299Р від 11.07.2006.

    Журнал «Довідник головної медичної сестри», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: КВ №18737-7537Р від 14.02.2012.


     

    
    • Ми в соцмережах

    Вітаємо на порталі! І даруємо санбюлетені

    Зареєструйтеся — і гайда до розділу «Санбюлетені»:

    • Ризики в роботі медичної сестри — вірусний гепатит В

    • Перша допомога у випадку контакту із джерелом потенційного інфікування ВІЛ

    Скачуйте безплатно
    розміщуйте на інфостендах медичного закладу

    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль
    Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

    57 секунд на реєстрацію
    І Ви отримаєте доступ до:
    форм та зразків
    фахових статей
    найсвіжіших новин галузі
    нормативних документів

    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    І користуйтеся матеріалами порталу «Медична справа»!
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль