Ядерна медицина в Україні

53
Ядерна медицина є далекосяжною галуззю, що активно розвивається за кордоном та переваги якої ще не повністю оцінили в Україні. Які здобутки ядерної медицини українські медики використовують вже зараз та які перспективи розвитку галузі? Дізнайтеся зі статті!

Ядерна медицина — це розділ клінічної медицини, який займається застосуванням радіонуклідних фармацевтичних препаратів у діагностиці та лікуванні різних захворювань. Особливістю її методів є те, що вони відображають фізіологічні та патофізіологічні зміни, які відбуваються в організмі. Такого ефекту досягають за рахунок використання радіофармпрепаратів, здатних накопичуватися у певних морфологічних структурах і характеризувати динаміку фізіологічних та біохімічних процесів.

Сьогодні відомо близько 80 радіонуклідів, які використовують в ядерній медицині, найчастіше це 99-m­технецій, йод-­131, йод-­125, йод-­123. Чимало радіонуклідів застосовують для проведення системної радіонуклідної терапії: йод­-131, 131-­йод-­MIBG, самарій-­153, стронцій­-89, фосфор­-32, фосфор-­33, реній-­186, реній-­188, лютецій­-177, ітрій-­90, олово-­117-m, радій­-223.

Ядерна медицини в УкраїніЧитайте: "Фармаконагляд у ЛПЗ за новими правилами"

В Україні використання радіонуклідів займає чільне місце у діагностиці та лікуванні різних захворювань внутрішніх органів. Із початку 90­х років минулого століття у провідних закладах охорони здоров’я країни сформувалися відділення ядерної медицини.

Нині в Україні налічується 70 радіоізотопних відділень та лабораторій різного адміністративного підпорядкування. З них 46 — підпорядковуються Міністерству охорони здоров’я Украї­ни, 10 — Академії медичних наук України, 9 — іншим відомствам, 5 — входять до складу приватних закладів охорони здоров’я. У онкологічних закладах функціонують 15 радіоізотопних відділень, у закладах загальнолікувального профілю — 31. У деяких областях відділення радіоізотопної діагностики та терапії відсутні. Понад одне відділення діє у Дніпропетровській (4), Донецькій (3), Київській (3), Луганській (4), Львівській (4), Одеській (5), Харківській (5) областях та у Києві (16).

Ядерна медицини в УкраїніЧитайте: "Медична сертифікація авіаційного персоналу"

Кадрове забезпечення галузі ядерної медицини

Забезпечення діагностичної і лікувальної роботи у галузі здійснюють 156 фахівців із ядерної медицини, серед них — 8 докторів медичних наук, 16 кандидатів медичних наук, 82 лікарі вищої категорії. Спеціалізація за фахом та підвищення кваліфікації проводиться на кафедрі медичної радіології у Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика. Провідним науково­дослідним закладом є Інститут радіології імені С. П. Григор’єва Академії медичних наук України.

Із 1999 року в Україні функціонує Українське Товариство фахівців з ядерної медицини. Виходить фахове видання «Український радіологічний журнал», проводиться щорічна науково­-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні досягнення ядерної медицини».

Ядерна медицини в УкраїніЧитайте: "Дезінфекція: види та методи проведення"

Забезпечення закладів радіаційної медицини сучасним обладнанням

Відділення радіонуклідної діагностики в Україні оснащені радіодіагностичною апаратурою: ПЕТ/КТ, ОФЕКТ/КТ — радіонуклідними гібридними установками з функцією рентгенологічного обстеження, позитронними емісійними томографами та однофотонними емісійними комп’ютерними томографами, гамма-­камерами, багатоканальними радіометрами, гамма­лічильниками для радіоімунологічних досліджень, гамма­датчиками для інтраопераційних досліджень. В Україні працює два центри позитронної емісійної томографії (Клінічна лікарня «Феофанія» та Київська міська онкологічна лікарня), ОФЕКТ/КТ­3 (Київський центр серця, Київська міська онкологічна лікарня та Донецький територіальний онкологічний центр), ОФЕКТ — 15, гамма­-камер — 21, багатоканальних радіометрів — 29, гамма­-лічильників для радіоімунологічних досліджень — 24, гамма­датчиків для інтраопераційних досліджень — 2 (Національний інститут раку, клініка «Лісод»).

У відділеннях та лабораторіях радіонуклідної діагностики в Україні застосовують такі методи досліджень:

  • сцинтиграфія головного мозку, нирок, щитоподібної залози та паращитоподібних залоз, селезінки, печінки і жовчовивідних шляхів, наднирників, кісток;
  • радіонуклідна вентрикулографія та перфузійна сцинтиграфія міокарда;
  • лімфосцинтиграфія та інтраопераційна детекція сторожових лімфатичних вузлів;
  • мамосцинтиграфія;
  • динамічні дослідження нирок (у тому числі ангіореносцинтиграфія), печінки та жовчовивідних шляхів;
  • визначення рівня гормонів та інших біологічно активних речовин за допомогою радіоімунних досліджень.

Радіонуклідна терапія представлена в Україні у дев’яти лікувальних центрах — Національному інституті раку, Інституті ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України, Інституті радіології імені С. П. Григор’єва НАМН України, Львівському онкологічному регіональному центрі, Одеському обласному онкологічному диспансері, Дніпропетровському центрі променевої діагностики і променевої терапії та обласному онкологічному диспансері, Київській міській онкологічній лікарні, Кіровоградському обласному онкологічному диспансері. Загалом в Україні є 80 «активних ліжок» для проведення радіойодотерапії та лікування препаратами стронцію і фосфору. За останні два роки у декількох вітчизняних закладах охорони здоров’я запроваджено нову лікувальну методику із використанням радіоактивного самарію.

Ядерна медицини в УкраїніЧитайте: "Медична етика: складні ситуації та поради на щодень"

Новітні технології у ядерній медицині

Наукові розробки у радіофармацевтиці та удосконалення діагностичної апаратури сприяли появі нової технології радіонуклідної візуалізації — позитронної емісійної томографії. Із впровадженням цієї технології та спеціальних радіофармпрепаратів з’явилася можливість всесторонньо вивчати нормальні фізіологічні та патологічні процеси в органах і одержувати високоякісне метаболічне зображення.

Технологія позитронної емісійної томографії удосконалюється, і останніми роками провідні фірми — виробники медичної апаратури випускають мультимодальні установки, які поєднують позитрону емісійну томографію та однофотонні емісійні томографи з комп’ютерними і магнітно­резонансними томографами. У приладах поєднано високу просторову роздільну здатність функціональність методів ядерної медицини.

Для ефективного функціонування центру позитронної емісійної томографії необхідне виконання таких технологічних процесів:

  • одержання позитронного емітера (циклотрон, прискорювач);
  • синтез радіофармпрепаратів (радіохімічна лабораторія);
  • контроль якості синтезованого радіофармпрепарату та позитронної емісійної діагностики.

Підрозділи, які пов’язані єдиним технологічним процесом виготовлення позитронного емітера, синтезу і контролю якості радіофармпрепаратів, доцільно об’єднати у блок радіонуклідного забезпечення.

Ядерна медицини в УкраїніЧитайте: "Внутрішньолікарняні інфекції: катетер-асоційовані зараження кровотоку"

Варто зазначити, що позитронна емісійна діагностика є складною та дорогою процедурою, з огляду на вартість устаткування (циклотрон, гарячі камери, модулі синтезу, сканер), проведення синтезу й аналізу у обмежених і жорстко лімітованих часових межах та потребу систематичного контролю за якістю радіофарм­препаратів.

Шляхи розв’язання проблем вітчизняної ядерної медицини

На основі аналізу стану радіонуклідної діагностики та терапії в Україні визначено основні проблеми галузі. Насамперед необхідно започаткувати виробництво в Україні радіофармпрепаратів, а потім провести їхні доклінічні та клінічні дослідження. До того часу треба забезпечити стабільне фінансування закупівлі закордонних радіофармпрепаратів для діагностики і лікування.

Також потрібно підвищити рівень технічного оснащення регіональних  відділень та лабораторій апаратами експертного класу для радіонуклідної діагностики (ОФЕКТ, ОФЕКТ/КТ, дводетекторні гамма­камери з можливістю сканування всього тіла, переносні гамма­лічильники для інтраопераційних методик).

Ядерна медицини в УкраїніЧитайте: "Поширення ВЛІ через руки медиків - масштаби проблеми"

Наступним кроком є удосконалення підготовки супровідних кадрів (фізики, інженери­-радіологи) у вітчизняних навчальних закладах. Також потрібно розширити у дев’яти регіональних центрах ліжкову мережу для радіонуклідної терапії, оскільки відсутність «активних ліжок» у більшості областей спричиняє утворення черг (до 6–8 місяців).

Також на законодавчому рівні необхідно спростити процедуру реєстрації радіофармпрепаратів для радіонуклідної діагностики та лікування в Україні, що значно розширить можливості ранньої доклінічної діагностики та ефективної терапії, особливо онкологічних хворих.



Ваша персональна добірка.

    Підписка на статті

    Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО.

    Освітні заходи

    Школа

    Перевірте свої знання та здобудьте нові

    Взяти участь

    Інтернет-магазин

    Інтернет-магазин

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

    Живе спілкування з редакцією

    Книжкова полиця

    «Новий номер УЗОЗ»

    Електронна книга «Нові протоколи медичної сестри: аналізуємо проект»

    для передплатників е-журналу «Довідник головної медичної сестри»

    Читати книгу

    Спробуйте безплатно

    Безплатний презентаційний номер е-журналу «Довідник головної медичної сестри» — чудова можливість ознайомитися з ним та оцінити корисність публікацій.




    © Медична справа, 2017. Усі права захищено

    Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу.

    Журнал «Управління закладом охорони здоров’я», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: КВ №11426-299Р від 11.07.2006.

    Журнал «Довідник головної медичної сестри», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: КВ №18737-7537Р від 14.02.2012.


     

    
    • Ми в соцмережах

    Вітаємо на порталі! І даруємо санбюлетені

    Зареєструйтеся — і гайда до розділу «Санбюлетені»:

    • Ризики в роботі медичної сестри — вірусний гепатит В

    • Перша допомога у випадку контакту із джерелом потенційного інфікування ВІЛ

    Скачуйте безплатно
    розміщуйте на інфостендах медичного закладу

    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль
    Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

    57 секунд на реєстрацію
    І Ви отримаєте доступ до:
    форм та зразків
    фахових статей
    найсвіжіших новин галузі
    нормативних документів

    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    І користуйтеся матеріалами порталу «Медична справа»!
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль