Підготовка до анестезії та премедикація: роль медсестри

224
Підготовка пацієнта до анестезії та операції — завдання доволі відповідальне, адже йдеться не тільки про виконання певних медичних маніпуляцій, а й про психологічну підтримку хворого, особливо якщо це дитина. Читайте, як проводити премедикацію та психологічно підготувати хворих до загального знеболювання.

Більшість людей, які готуються до операції, проводять багато часу у вивченні особливостей самого хірургічного втручання і при цьому зовсім не приділяють уваги такому рівнозначно важливому аспекту операції, як підготовка пацієнта до анастезії. Медичні сестри мають не тільки проводити попередні маніпуляції перед операцією, а й інформувати пацієнтів щодо всіх аспектів і нюансів майбутньої процедури.

Варто розповісти пацієнтам, що лікар-анестезіолог постійно і безперервно стежитиме за роботою всіх найбільш важливих органів їхнього організму протягом операції. Якщо відбуватимуться якісь зміни у стані, що найчастіше є проявом реакції на операцію або наркоз, то анестезіолог одразу відреагує на ситуацію і негайно нормалізує роботу систем організму, роблячи при цьому наркоз максимально комфортним і безпечним.

Підготовка пацієнтів до анестезії та операції передбачає 2 аспекти:

  • проведення необхідних  медичних маніпуляції,
  • психологічна підтримка та налаштування хворого на позитивний результат лікування.

Підготовка до анестезії та премедикація: роль медсестриЧитайте та завантажте: "Посадова інструкція медичної сестри операційної"

Проведення медичних маніпуляцій для підготовки до анестезії

Медичні сестри мають попередити, що дорослим пацієнтам напередодні операції вживання їжі дозволено до півночі. Вживати їжу (у тому числі пити молоко) заборонено:

Вживати їжу та пити молоко заборонено:

  • дітям молодше 6 місяців — за 4−6 годин до анестезії;
  • дітям від 6 місяців до 3 років — за 6 годин до анестезії;
  • дітям старше 3 років — за 6−8 годин до анестезії.

Увечері напередодні операції пацієнт повинен прийняти гігієнічний душ, а вранці почистити зуби.

За призначенням лікаря ввечері напередодні операції і вранці пацієнтові ставлять очисну клізму.

Перед операцією ротова порожнина має бути звільнена від усіх штучних предметів (зубні протези, пірсинг), нігті на руках мають бути ненафарбованими, також необхідно, щоб пацієнт зняв контактні лінзи і слуховий апарат.

Підготовка до анестезії та премедикація: роль медсестриЧитайте: "Дезінфекція: види та методи проведення"

Премедикація

За 1−2 години до анестезії медична сестра — анестезистка за призначенням лікаря виконує премедикацію, тобто попередню медикаментозну підготовку пацієнта до загального знеболювання при хірургічному втручанні з метою профілактики, запобігання чи зменшення виникнення можливих ускладнень.

Залежно від типу оперативного втручання премедикацію виконують у відділенні хірургічного профілю або безпосередньо в операційній (на операційному столі). Зазвичай процедуру виконує медична сестра — анестезистка за розпорядженням лікуючого лікаря або анестезіолога.

Премедикацію виконують після всіх інших підготовчих, діагностичних та лікувальних маніпуляцій безпосередньо перед початком операції. Адже введені ліки мають подіяти, що займає близько 30 хвилин, а їхня дія в організмі людини може тривати лише до 2 годин з моменту введення.

Існує багато схем премедикації. Найрозповсюдженіші — класична та сучасна (модернова).

Класична схема премедикації передбачає введення 3 груп препаратів:

  • анальгетики (морфін);
  • антигістамінні (димедрол, супрастин);
  • холінолітики або М-холінолітики (атропін, метацин). 

Сучасна схема медикаментозної підготовки до анестезії:

  • введення анальгетиків або психотропних засобів заспокійливої дії (транквілізатори, нейролептики).

При використанні холінергічних препаратів (галотан) або можливому подразненні дихальних шляхів (інтубація трахеї, бронхоскопія), обов’язковим препаратом премедикації є холінолітики (антихолінергічні препарати) для блокування вагальних рефлексів. Порушення цього правила може призвести до виникнення брадикардії з можливим зниженням артеріального тиску і розвитком більш серйозних порушень серцевого ритму.

Препарати для премедикації найчастіше вводять внутрішньом’язово, рідше внутрішньовенно, перорально чи ректально.

Дозу препаратів для медикаментозної підготовки до анастезії визначають відповідно до маси та віку пацієнта. Після її проведення пацієнту не можна вставати з ліжка та самостійно пересуватися.

Підготовка до анестезії та премедикація: роль медсестриЧитайте: "Диспансеризація: організація заходів, відповідальність та порядок проведення"

Психологічна підготовка дорослих пацієнтів до анестезії

Не менш важливе значення при підготовці пацієнта до анестезії має психологічна підтримка, налаштування на успішне проведення процедури. Психологічна підготовка передбачає встановлення доброзичливих стосунків з пацієнтом та ознайомлення його з тим, як буде відбуватися транспортування в операційну, яка орієнтовна тривалість операції і коли його повернуть у палату.

При спілкуванні з хворим і виконанні маніпуляцій медичні сестри повинні відвертати увагу пацієнтів від неприємних думок, вселяти їм віру в одужання. При цьому варто враховувати індивідуальні особливості кожного пацієнта і його психологічний стан: одного хворого треба умовити потерпіти («Буде трохи неприємно, та зате потім відчуєте полегшення»), іншого відволікти розмовою на будь-яку тему, наприклад запитати, чи пацієнт дивився вчорашні новини та що він думає з цього приводу.

Часто хворі запитують медичних сестер про деталі свого діагнозу і прогнози щодо одужання. Ні в якому разі не можна повідомляти хворому про наявність у нього невиліковного захворювання.

Що стосується прогнозу, то завжди треба висловлювати тверду впевненість у сприятливому результаті. При цьому не слід запевняти важкохворого, що захворювання у нього «несерйозне» і він «скоро випишеться», оскільки часто пацієнти непогано обізнані про характер своєї хвороби і при надмірно оптимістичних відповідях втрачають довіру до персоналу.

Краще відповісти приблизно так: «Звичайно, хвороба у вас нелегка і лікуватися доведеться довго, але в нашому закладі працюють найкращі лікарі, тому врешті-решт все буде добре». Всі відомості, які медична сестра дає хворим, мають бути погоджені з лікарем.

Нерідко хворі вступають у розмову з молодшим медичним персоналом, отримуючи від нього непрофесійну інформацію. Медичні сестри мають стежити, щоб працівники закладу без медичної освіти не давали жодних консультацій, а старші медичні сестри мають постійно виховувати санітарок, техніків, буфетників, пояснюючи їм основи медичної деонтології.

У присутності хворого не слід застосовувати малозрозумілі йому терміни, а також такі характеристики, як «кров’яне», «гнійне» тощо.

Інколи хворі, що перебувають у стані наркотичного сну і навіть поверхневої коми, можуть чути і сприймати розмови в палаті. Хворого треба всебічно оберігати від психічної травми, яка може погіршити його стан, а в деяких випадках призвести до відмови від лікування або навіть спроби самогубства.

Деякі пацієнти в період підготови до анестезії стають нетерплячими, підозрілими. У них можуть розвинутись галюцинації, марення. У спілкуванні з такими пацієнтами особливо необхідні терпіння і такт. Неприпустимо сперечатися з ними, але треба пояснити важливість лікувальних заходів, спробувати переконати їх в необхідності проведення процедури.

Підготовка до анестезії та премедикація: роль медсестриЧитайте: "Розв’язання конфліктів між пацієнтом та лікарем"

Якщо хворий неохайний у ліжку, ні в якому разі не можна докоряти йому в цьому, показувати свою відразу і незадоволеність. Як би часто не доводилося міняти постільну білизну, робити це треба так, щоб хворий не відчував себе винним.

У той самий час окремі хворі не у важкому стані можуть проявляти недисциплінованість, порушувати лікувальний режим: курити в палатах, вживати спиртні напої. У таких випадках медична сестра повинна рішуче заборонити будь-яке порушення дисципліни, унеможливити повторення інциденту за своєї відсутності. При цьому варто бути суворою, але не грубою. Інколи досить пояснити пацієнтові, що його поведінка шкодить не лише йому, а й іншим хворим.

Про всі випадки порушення хворим лікувального процесу та дисципліни необхідно повідомляти лікарю, оскільки це може бути викликано погіршенням стану хворого і сигналом, що треба якнайшвидше змінити лікувальну тактику.

Підготовка до анестезії та премедикація: роль медсестриЧитайте: "Санітарний бюлетень: пам'ятка щодо створення"

Психологічна підтримка дітей – важливий етап підготовки до анестезії

Якщо операції потребує не дорослий, а дитина, то завдання медичних сестер значно ускладнюється: необхідно не тільки психологічно підтримувати маленького пацієнта, а й заспокоювати батьків, радити їм, як ліпше вберегти сина чи доньку від стресу.

Зазвичай батьків турбує той факт, що анестезія може завдати шкоди здоров’ю їхньої дитини. Медична сестра має заспокоїти їх та запевнити, що всі ці побоювання є марними. Наркоз і анестезія сьогодні досить безпечні для життя і здоров’я пацієнтів, порівняно з часами, коли для стеження за роботою систем організму анестезіолог використовував лише стетоскоп і тонометр.

Сучасну анестезію і наркоз проводять висококваліфіковані фахівці, які використовують у своїй роботі широкий спектр безпечних лікарських препаратів, а також надійне моніторингове обладнання.

Щодо здійснення психологічної підготовки дитини до госпіталізації, а також майбутньої анестезії та операції, то, на відміну від екстрених операцій, коли оперувати потрібно швидко і терміново, при плановій операції у медичного персоналу завжди в запасі достатня кількість вільного часу та можливостей.

Хороша психологічна підготовка до анестезії чи операції дає змогу значно знизити занепокоєння, хвилювання і страх дитини перед анестезією і операцією, а також пришвидшує процес післяопераційного одужання.

Дуже важливо надати дитині всю необхідну інформацію про майбутню анестезію, операцію та подальше лікування у закладі охорони здоров’я в доступній для неї формі. Дитина набагато краще перенесе процедуру, якщо матиме уявлення про те, що буде відбуватися і чому це так необхідно для неї. Медична сестра має постійно перебувати разом з дитиною протягом всього підготовчого періоду.

Характер страхів і побоювань дітей дуже сильно залежить від їхнього віку. Так, діти молодшого віку найбільше бояться залишитися одні, бояться розлучитися з батьками. Дитина буде почувати себе набагато впевненіше, якщо батькам дозволять бути поруч до моменту, поки вона не впаде в наркозний сон.

Діти старшого віку, як правило, мають більш складні душевні переживання. Їх хвилює, що буде робити хірург з їх тілом, які будуть проводитися
розрізи, чи залишаться після операції рубці на шкірі, чи буде під час операції боляче, а також чи прокинуться вони після наркозу.

Також дітей лякає перспектива больових відчуттів, навіть незначних. За можливості анестезіолог проводить всі неприємні і хворобливі маніпуляції тільки після занурення дитини в сон (анестезію, наркоз).

Якщо ж анестезія спочатку вимагає катетеризації периферичної вени (установки «крапельниці»), то анестезіолог використовує місцевий знеболюючий гель, який наносить на ділянку шкіри, де планується катетеризація.

Підготовка до анестезії та премедикація: роль медсестриЧитайте: "Диспансеризація: організація заходів, відповідальність та порядок проведення"

Перед проведенням операції та транспортуванням в операційну медична сестра доступною мовою повинна пояснити дитині всі подальші дії. Зокрема те, що медична сестра проведе медикаментозну підготовку до анастезії, тобто дасть дитині ліки, які викликають сонливість, а також позбавлять тривоги і занепокоєння. Найчастіше ліки, які використовують для премедикації, дають дитині у вигляді мікстури; іноді виконують внутрішньом’язову ін’єкцію.   



Ваша персональна добірка.

    Підписка на статті

    Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО.

    Освітні заходи

    Школа

    Перевірте свої знання та здобудьте нові

    Взяти участь

    Інтернет-магазин

    Інтернет-магазин

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

    Живе спілкування з редакцією

    Книжкова полиця

    «Новий номер УЗОЗ»

    Електронна книга «Нові протоколи медичної сестри: аналізуємо проект»

    для передплатників е-журналу «Довідник головної медичної сестри»

    Читати книгу

    Спробуйте безплатно

    Безплатний презентаційний номер е-журналу «Довідник головної медичної сестри» — чудова можливість ознайомитися з ним та оцінити корисність публікацій.




    © Медична справа, 2017. Усі права захищено

    Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу.

    Журнал «Управління закладом охорони здоров’я», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: КВ №11426-299Р від 11.07.2006.

    Журнал «Довідник головної медичної сестри», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: КВ №18737-7537Р від 14.02.2012.


     

    
    • Ми в соцмережах

    Вітаємо на порталі! І даруємо санбюлетені

    Зареєструйтеся — і гайда до розділу «Санбюлетені»:

    • Ризики в роботі медичної сестри — вірусний гепатит В

    • Перша допомога у випадку контакту із джерелом потенційного інфікування ВІЛ

    Скачуйте безплатно
    розміщуйте на інфостендах медичного закладу

    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль
    Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

    57 секунд на реєстрацію
    І Ви отримаєте доступ до:
    форм та зразків
    фахових статей
    найсвіжіших новин галузі
    нормативних документів

    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    І користуйтеся матеріалами порталу «Медична справа»!
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль