Догляд за важкохворими пацієнтами

1042
Читайте, що включає догляд за важкохворими пацієнтами та як зробити турботу про пацієнта якісною і ненав'язливою для нього. Також дізнайтеся, які завдання постають перед медичним песоналом, що піклується про хворого.

Умови утримання важкохворих пацієнтів

Палати, в яких перебувають важкохворі пацієнти, мають забезпечуватися моніторною апаратурою для постійного контролю за серцево-судинною і дихальною системами, апаратами штучного дихання, дефібрилятором, наркозним апаратом, електрокардіографом та ларингоскопом.

Догляд за важкохворими пацієнтамиВідділення реанімації: організація роботи та обов’язки персоналу

Кімната повинна бути обладнана повітроводом, електровідсмоктувачем, централізованою подачею кисню,  усим необхідним для виконання маніпуляцій і процедур.

Обладнання для догляду за важкохворими пацієнтами:

  • набори масок та інкубаційних трубок;
  • інгалятори;
  • набори медикаментів для надання екстреної допомоги при всіх невідкладних станах;
  • стерильні набори для катетеризації магістральних вен;
  • набори для плевральних, люмбальних пункцій, лапароцентезу тощо.

Мінімум двічі на день молодший медичний персонал здійснює вологе прибирання, проводить кварцування палат, провітрювання. Генеральне прибирання здійснюється не рідше одного разу на тиждень.

Пост медичної сестри має розміщуватися безпосередньо в палаті важкохворих пацієнтів.

Забезпечення палат для важкохворих вищенаведеним обладнанням та виробами медичного призначення для надання першої невідкладної допомоги та проведення процедур має величезне значення. Проте перебіг і наслідки навіть досить складного захворювання визначаються також і якістю медсестринського догляду за важкохвоим, своєчасним та добросовісним виконанням медсестрою призначень лікаря.

Догляд за важкохворими пацієнтамиЧитайте: "Що впливає на ефективність лікаря приватної клініки?"

Медсестринський догляд за важкохворими

У відділеннях з важкохворими медична сестра щоденно на кожного пацієнта заводить листок інтенсивного нагляду та терапії, на якому погодинно фіксуються виконані призначення лікаря.Медичний персонал регулярно стежить за зовнішнім виглядом важкохворого пацієнта і показниками життєдієяльності.

Медичний персонал регулярно контролює:

  • стан нервової системи (притомність, непритомність, адекватність поведінки);
  • стан дихальної системи (частота, глибина, ритм дихання, патологічні види ядухи);
  • стан серцево-судинної системи (частота, ритм, поповнення, напруження пульсу, центральний венозний тиск);
  • стан сечової системи (добовий денний, нічний діурез, водний баланс);
  • стан травного тракту (випорожнення, відходження газів);
  • температуру тіла;
  • кольори шкірних покривів і слизових оболонок.

Про всі виявлені відхилення від норми медична сестра повідомляє лікаря. Також середній медичний персонал виконує загальний догляд, наприклад, стежить за особистою гігієною пацієнтів, проводить комплекс заходів з профілактики пролежнів, контролює дотримання санітарно-гігієнічного та лікувально-охоронного режимів.

Медичні сестри відділень реанімації та інтенсивної терапії залучаються і до процесу організації харчування важкохворих. Якщо пацієнт не може самостійно їсти,  йому допомагають у цьому. За неможливості фізіологічного харчування застосовують штучне харчування за призначенням лікаря.

Важливо простежити, щоб пацієнти були забезпечені достатньою кількістю постільної і натільної білизни, пелюшок. Доцільніше в таких палатах використовувати одноразову білизну.

Важливо, щоб для середнього медичного персоналу у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії були обладнані роздягальні, душові, а також кімнати психологічного розвантажування, оскільки щоденне спілкування з важкохворими, часто безнадійними пацієнтами та їх рідними призводить до нервового перенапруження медичних сестер.

Психологічна підтримка важкохворих та їх рідних

 Виняткове значення у лікуванні і в медичному догляді за важкохворими має створення комфортної атмосфери, спрямованої на активізацію захисних сил організму в боротьбі з хворобою.

Віра в одужання є важливим чинником, здатним посилювати дію лікарських засобів. Тому ні за яких обставин хворий не має помітити в очах і діях медичного персоналу щонайменших ознак тривоги чи розпачу, особливо в екстрених ситуаціях.

Медична сестра відділень реанімації та інтенсивної терапії повинна заздалегідь погодити з лікарем інформацію, яку вона може надати пацієнту про його діагноз та прогноз щодо одужання. Не варто в присутності хворих використовувати незрозумілі для них медичні терміни, це лише посилить почуття тривоги.

У випадках надмірної дратівливості пацієнта і невдоволення результатами лікування та догляду середній медичний персонал має поводитися спокійно та ввічливо, пам’ятати, що така реакція зумовлена психічним станом унаслідок важкого захворювання.

Психологічний аспект взаємодії з пацієнтом полягає у тактовності, уважному ставленні, урівноваженості, а також впевненості в роботі. Все це формує сприятливий психологічний контакт хворого і медичного персоналу, що істотно впливає на підвищення ефективності лікувального процесу.

Догляд за важкохворими пацієнтамиЧитайте: "Диспансеризація: організація заходів, відповідальність та порядок проведення"

У свою чергу, суворе дотримання лікувально-охоронного режиму відіграє неабияку роль у загальному догляді за хворими. Тому неприпустимими є голосні викрики, суперечки між персоналом, метушіння при виконанні процедур та висловлювання хворому свого невдоволення, особливо у грубій формі.

З іншого боку, дуже важливо створити доброзичливу, спокійну атмосферу спілкування пацієнта з рідними, друзями. Відвідувачам необхідно повідомляти, яку інформацію щодо стану здоров’я та прогнозів бажано приховувати від хворого. При тяжкому перебігу або прогресуванні захворювання необхідно обережно повідомити рідним реальні прогнози щодо одужання. Важливо пам’ятати, що догляд за важкохворими пацієнтами це ще й турбота про психологічне самопочуття пацієнта, поміч в боротьбі з тривожністю і страхом.

Загальні засади паліативного лікування безнадійних хворих

Паліативне лікування, як комплексна система допомоги безнадійним хворим, спрямоване на полегшення їхнього психічного стану, а також на підтримку соціального і духовного потенціалу. Його мета полягає у досягненні максимально можливої якості життя безнадійних хворих.

Лише 40% невиліковних хворих потребують госпіталізації у стаціонарне відділення хоспісу. Інші 60% при кваліфікованій, уміло організованій роботі виїзних бригад хоспісу можуть залишатися вдома.

Надавати паліативну допомогу необхідно, якщо:

  • лікування не дає ефекту;
  • людина категорично відмовляється від інтенсивного лікування;
  • функціонування життєво важливих органів різко знижується.

При наданні паліативної допомоги медичні сестри зобов’язані підтримувати пацієнтів та створювати належні умови, що тимчасово полегшують симптоми хвороби. У результаті хворий має почуватися максимально комфортно і спокійно, а його сім’я — приготуватися до складнощів, пов’язаних зі смертю рідної людини.

До бригади спеціалістів для паліативного лікування входять лікар-консультант, медичні сестри, соціальний працівник та священик. Ключову роль у таких бригадах відіграє сестринський персонал. Зокрема, середній медичний персонал несе відповідальність за консультування і навчання хворого (його сім’ї), а також за те, щоб навіть у домашніх умовах він продовжував одержувати ту саму медичну допомогу, що і на території закладу охорони здоров’я.

Якість надання медичної та психологічної допомоги безпосередньо залежить від рівня професійної компетентності медичних працівників, які повинні проходити спеціальне навчання з паліативного лікування хворих.



Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО.

Освітні заходи

Школа

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією

Спробуйте безплатно

Читайте безплатний презентаційний номер е-журналу «Управління закладом охорони здоров’я». Ознайомтеся із функціоналом і сервісами. Оцініть переваги е-журналу в дії!

Спробуйте безплатно

Безплатний презентаційний номер е-журналу «Довідник головної медичної сестри» — чудова можливість ознайомитися з ним та оцінити корисність публікацій.

Книжкова полиця

«Новий номер УЗОЗ»

Електронна книга «ЗБІРНИК посадових інструкцій лікарів та керівників ЛПЗ»

для передплатників е-журналу «Управління закладом охорони здоров'я»

Читати книгу




© Медична справа, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу.

Журнал «Управління закладом охорони здоров’я», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: КВ №11426-299Р від 11.07.2006.

Журнал «Довідник головної медичної сестри», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: КВ №18737-7537Р від 14.02.2012.


 


  • Ми в соцмережах

Зареєструйтеся — і двері для Вас відчинені!

Отримуйте лише фахову інформацію:
  • скачуйте зразки документів безплатно
  • користуйтеся нормативно-правовою базою
  • дізнавайтеся новини галузі охорони здоров’я

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І читатиму далі
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

57 секунд на реєстрацію
І Ви отримаєте доступ до:
форм та зразків
фахових статей
найсвіжіших новин галузі
нормативних документів

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І скачаю потрібні файли!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль