Порядок транспортування вагітних, роділь та породіль в Україні

10
Нещодавно комплекс нормативних документів щодо поліпшення репродуктивного здоров’я населення було поповнено ще одним наказом Міністерства охорони здоров’я України, яким урегульований порядок транспортування вагітних, роділь та породіль. Цей порядок застосовується в усіх закладах охорони здоров’я, що надають акушерсько-­гінекологічну допомогу.

В основі функціонування вітчизняної галузі охорони здо­ров’я лежить розподіл медичної допомоги на первинну, екстрену, вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) допомогу і чітка взаємодія між цими рівнями. Не є винятком і акушерсько­гінекологічна допомога, адже новим Порядком транспортування вагітних, роділь та породіль в Україні, затвердженим наказом Міністерства охорони здо­ров’я України від 06.02.2015 № 51 (далі — Порядок № 51), врегульовано відносини між закладами охорони здоров’я, які на­дають акушерсько­гінекологічну медичну допомогу різного рівня складності.

Порядок № 51 набрав чинності 17 березня 2015 року і встановлює правила взаємодії між закладом, який направляє вагітну, роділлю, породіллю із високим перинатальним ризиком (далі  — пацієнт), та закладом, який її приймає. Зазвичай пацієнтку направляють заклади охорони здоров’я І та ІІ рівнів до закладів ІІІ рівня — обласних або міських пологових будинків, перинатальних центрів чи інших спеціалізованих установ за попереднім узгодженням цих закладів. Заклади ІІІ та ІІ рівнів, до яких транспортують пацієнтів, визначені Міністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Порядок транспортування вагітних, роділь та породіль в УкраїніЧитайте: "Локальні протоколи: докладно про кожен етап розробки"

Звертаємо увагу на те, що і у закладах, які направляють пацієнтів, і у тих, які їх приймають, мають бути розроблені локальні протоколи з питань консультування та транспортування пацієнток, затверджені наказами керівників закладів охорони здоров’я. Такі протоколи розробляють на підставі клінічних протоколів, медичних стандартів та настанов Міністерства охорони здоров’я України.

Вимоги до роботи закладу, який направляє пацієнтку

Напевно, найважливішою функцією закладу, який направляє пацієнтку, є вчасно визначити потребу у транспортуванні до закладу вищого рівня. Адже заклад охорони здоров’я І та ІІ рівня може також провести дистанційну консультацію з консультативно­діагностичним центром та обрати тактику лікування «на місці». Рішення про необхідність транспортування вагітної, роділлі або породіллі до закладу охорони здоров’я вищого рівня надання медичної допомоги приймає консиліум лікарів скеровуючого закладу охорони здоров’я та лікарі консультативно­діагностичного центру.

Консультативно­діагностичний центр — координуюча установа для надання цілодобової консультативно­діагностичної допомоги спеціалістам пологодопоміжних закладів охорони здоров’я I та II рівнів, створення системи оперативного нагляду та управління клінічною ситуацією, надання своєчасної, високопрофесійної медичної допомоги закладам охорони здоров’я. Консультативно­діагностичний центр консультує телефоном відповідальних лікарів закладів І і ІІ рівня щодо встановлення діагнозу та транспортування пацієнтки, а також погоджує лікувальні заходи та призначає (за потреби) повторну дистанційну консультацію. Консультування консультативно­діагностичним центром може бути плановим, терміновим та екстреним; показання до кожного з видів консультування наведені у розділах ІІ, ІІІ, ІV Порядку № 51. І у випадку дистанційного консультування пацієнтки, і за її транспортування на вищі рівні надання медичної допомоги заклад охорони здоров’я І і ІІ рівня має надіслати до консультативно­діагностичного центру карту дистанційного консультування або ж карту транспортування пацієнтки.

Порядок транспортування вагітних, роділь та породіль в УкраїніЧитайте: "Відпустки медичних працівників – складаємо графік"

Якщо є відповідні показання до переведення пацієнтки до закладу вищого рівня, — відповідальна особа скеровуючого закладу узгоджує із консультативно­діагностичним центром питання транспортування.

Після погодження із консультативно­діагностичним центром відповідальний лікар скеровуючого закладу повинен в усній та письмовій формі передати до закладу ІІІ рівня вичерпну інформацію про пацієнтку та викликати виїзну акушерську бригаду. При цьому факт і час виклику виїзної акушерсько­-гінекологічної бригади відповідальний лікар має вказати у медичній документації (форма № 096/о «Історія пологів», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 26.07.1999 № 184; форма № 117/о «Журнал реєстрації прийому викликів та їх виконання відділенням екстреної
та планово­консультативної допомоги», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 05.08.1999 № 197).

При виклику виїзної акушерсько­-гінекологічної бригади відповідальний лікар повинен:

  • надати закладу охорони здоров’я III рівня інформацію про пацієнтку та отримати консультацію щодо діагностичних і лікувальних заходів, які потрібно виконати до приїзду виїзної акушерсько-­гінекологічної бригади;
  • надати пропозиції щодо складу виїзної акушерсько­-гінекологічної бригади для транспортування, необхідності додаткових медичних препаратів, препаратів крові, обладнання й обсягу медичної допомоги при підготовці до самого транспортування; щодо можливого обсягу медичної допомоги під час транспортування; щодо часу доставки пацієнтки виїзною акушерсько­-гінекологічною бригадою на місце.

До моменту прибуття виїзної акушерсько­-гінекологічної бригади пацієнтку мають стабілізувати та оформити на неї перевідні документи — повні дані анамнезу, об’єктивні дані, результати додаткового обстеження, деталі та ефективність медичного лікування (зокрема, час і дози останнього введення ліків).

У разі виникнення критичних станів у стаціонарі закладу охорони здоров’я лікуючий лікар, завідувач відділення або відповідальний черговий лікар викликає лікаря­анестезіолога. Також про випадок терміново повідомляють керівника стаціонару закладу охорони здоров’я та головного акушера­гінеколога відповідної адміністративно­територіальної одиниці.

Порядок транспортування вагітних, роділь та породіль в УкраїніЧитайте: "Тести для медсестер: вивчаємо дитячий організм"

Заступник головного лікаря терміново повідомляє про критичну ситуацію головного лікаря, головних спеціалістів (акушера­гінеколога, анестезіолога) місцевих органів із питань охорони здоров’я та скликає консиліум лікарів для визначення тактики лікування, а також організовує забезпечення необхідними лікарськими засобами, кровозамінниками та компонентами крові.

Лікарі закладу охорони здоров’я, що направляє, за рішенням консиліуму надають невідкладну медичну допомогу відповідно до клінічних протоколів діагностики і лікування та з урахуванням рекомендацій, отриманих від консультантів клініко­діагностичного центру під час дистанційного консультування. У закладі, який направляє пацієнтку, мають бути розроблені такі локальні протоколи:

  • опис організації процесу транспортування;
  • заходи початкової стабілізації стану або початкові втручання;
  • показання до транспортування із зазначенням відповідних приймаючих закладів вищого рівня надання медичної допомоги.

Виїзна акушерсько-­гінекологічна бригада разом зі спеціалістами закладу охорони здоров’я, що направляє, оцінює стан жінки, продовжує надання невідкладної медичної допомоги, визначає показання і необхідність для транспортування на вищий рівень та готує жінку до транспортування. У разі виникнення раптової загрози життю пацієнтки під час її перевезення виїзна акушерсько-­гінекологічна бригада доставляє її до найближчого визначеного оперативно­диспетчерською службою закладу охорони здоров’я, який може надати таку допомогу.

Порядок транспортування вагітних, роділь та породіль в УкраїніЧитайте: "Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення: форма № 003-6/о"

Вимоги до роботи закладу, який приймає пацієнтку

Як ми вже зазначали, у всіх закладах охорони здоров’я ІІІ рівня, які приймають пацієнтів, мають функціонувати виїзні акушерсько-­гінекологічні бригади, оснащені обладнанням для транспортування пацієнтів, рекомендований перелік якого затверджений додатком 1 до Порядку № 51. Такі виїзні бригади можуть бути закріплені лише за закладами охорони здоров’я, які надають високоспеціалізовану медичну допомогу.

Невідкладне транспортування пацієнток має забезпечуватися цілодобово. Виїзна акушерсько­-гінекологічна бригада має виїхати протягом 30 хвилин від моменту отримання виклику.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 51 у приймаючих закладах мають бути розроблені такі локальні протоколи:

  • опис організації процесу транспортування;
  • заходи початкової стабілізації стану або початкові втручання;
  • критерії оцінювання якості;
  • склад, оснащення і забезпечення функціонування виїзної акушерсько-­гінекологічної бригади;
  • критерії транспортабельності;
  • вимоги до надання медичної допомоги під час транспортування, у тому числі до закладів охорони здоров’я на шляху виїзної акушерсько-­гінекологічної бригади, до яких у випадку погіршення стану пацієнтки прямуватиме транспортна бригада.

Транспортування пацієнтів до закладів охорони здоров’я ІІІ рівня може здійснюватися лише за наявності кваліфікованого медичного персоналу, відповідного медичного обладнання і транспортного засобу, інформаційно­комунікативного забезпечення (яке дасть змогу оперативно передавати інформацію про пацієнта) та засобів координації і оперативного зв’язку (телефонного, комп’ютерного тощо).

Не менш важливою з юридичної точки зору при транспортуванні пацієнтки є наявність інформованої добровільної згоди на транспортування у перинатальний центр і виконання необхідних діагностично­лікувальних процедур. Однак у разі недієздатності пацієнтки та відсутності родичів питання транспортування розв’язує консиліум лікарів.

Порядок транспортування вагітних, роділь та породіль в УкраїніЧитайте: "Як застосовувати Міжнародну класифікацію функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я у реабілітації"

Перед транспортуванням пацієнтки її родичам мають повідомити причини транспортування, орієнтовну тривалість і спосіб транспортування, прізвища медичних працівників, які будуть супроводжувати пацієнтку, а також розташування і найменування закладу охорони здоров’я, куди буде госпіталізовано пацієнтку.

Працівники закладів охорони здоров’я ІІІ рівня мають консультувати медичний персонал скеровуючого закладу щодо надання медичної допомоги пацієнтці до прибуття виїзної акушерсько-­гінекологічної бригади. У черговій виїзній акушерсько­-гінекологічній бригаді необхідно визначити відповідального лікаря, на якого покладатимуться обов’язки ухвалення рішень щодо медичного лікування, а також моніторингу пацієнтки.

Персонал закладу, який приймає пацієнтку, має бути поінформованим про її стан членами виїзної акушерсько­гінекологічної бригади та бути готовим до надання невідкладної допомоги. Також він має підтримувати зв’язок та інформувати працівника закладу, що направив пацієнтку, про її поточний стан.

Звертаємо увагу на те, що лікарі скеровуючого закладу та лікарі закладу, який приймає пацієнтку, несуть однакову відповідальність за неї під час транспортування.

Порядок транспортування вагітних, роділь та породіль в УкраїніЧитайте: "Внутрішньолікарняні інфекції: види, причини поширення, ізоляція інфікованих"

Оцінювання якості транспортування пацієнтів

Крім розроблення локальних протоколів надання медичної допомоги пацієнтам, управління якістю перинатальної допомоги передбачає проведення внутрішнього та зовнішнього клінічного аудиту та моніторингу якості наданої медичної допомоги. Для цього додатком 6 до Порядку № 51 затверджено індикатори якості медичної допомоги при транспортуванні вагітної, роділлі, породіллі (табл).

Індикатори якості медичної допомоги при транспортуванні вагітної, роділлі, породіллі

Індикатор

Порогові значення

Методика вимірювання

Частка пацієнтів, до яких не було здійснено виїзду транспортної бригади щонайменше протягом
8 годин після оформлення виклику

< 10%

Кількість пацієнтів, до яких не було здійснено виїзду транспортної бригади щонайменше протягом 8 годин після оформлення виклику помножити на 100 та поділити на загальну кількість викликів

Частка транспортованих пацієнтів від загальної кількості викликів

> 95%

Кількість транспортованих пацієнтів помножити на 100 та поділити на загальну кількість викликів

Частка пацієнтів, кому була проведена відповідна стабілізація стану до приїзду виїзної акушерської бригади

> 95%

Кількість пацієнтів, які потребували транспортування та яким була проведена відповідна стабілізація стану медичними працівниками скеровуючого закладу, помножити на 100 та поділити на загальну кількість пацієнтів, які потребували транспортування

Частка пацієнтів, до яких було здійснено більше 1 виїзду акушерської бригади

< 1%

Кількість пацієнтів, які потребували транспортування та до яких було здійснено більше 1 виїзду виїзної акушерської бригади, помножити на 100 та поділити на загальну кількість пацієнтів, які потребували транспортування та до яких були здійснені виїзди бригади

Середній проміжок часу між отриманням виїзною бригадою виклику та її виїздом

30 ± 5 хв.

Загальна кількість хвилин між отриманням усіх викликів та виїздом бригади поділити на загальну кількість виїздів

Частота потреби у реанімаційних заходах або додаткових інвазійних та/або медикаментозних втручаннях під час транспортування

< 5%

Кількість випадків із потребою в реанімаційних заходах або додаткових інвазійних і/або
медикаментозних втручаннях під час транспортування помножити на 100 та поділити
на загальну кількість транспортованих пацієнтів

Індикатори розраховуються щонайменше раз на 6 місяців із обов’язковим подальшим обговоренням отриманих результатів як на I, II рівнях надання медичної допомоги, так і на III рівні за умови обов’язкової присутності представників всіх закладів охорони здоров’я — учасників процесу транспортування пацієнток.

Порядок транспортування вагітних, роділь та породіль в УкраїніЧитайте: "Карта профілактичних щеплень: бланк та правила оформлення"

При цьому враховують:

  • частоту ускладнень і летальність під час транспортування;
  • відсоткову кількість випадків із потребою реанімаційних заходів або додаткових інвазійних і/або медикаментозних втручань під час транспортування;
  • середній проміжок часу між отриманням виклику і виїздом виїзної акушерсько-­гінекологічної бригади;
  • середній проміжок часу між часом прибуття виїзної акушерсько­-гінекологічної бригади до закладу охорони здо­ров’я, що направляє пацієнтку, і початком транспортування;
  • відсоток транспортованих пацієнтів від загальної кількості викликів;
  • середній вік транспортованих пацієнток на момент госпіталізації до закладу охорони здоров’я III рівня надання медичної допомоги;
  • захворюваність, добову і загальну летальність транспортованих пацієнток.

Важливою складовою моніторингу якості медичної допомоги при транспортуванні пацієнтів є проведення анкетування медичних працівників, які беруть участь у транспортуванні. Додатком 7 до Порядку № 51 затверджено зразки анкет для медичних працівників закладів охорони здоров’я та для працівників виїзної акушерської бригади.

Порядок транспортування вагітних, роділь та породіль в УкраїніЧитайте: "Атестаційна справа медичної сестри"

У анкеті медичним працівникам закладу пропонують оцінити якість та оперативність роботи виїзної акушерської бригади, а також рівень довіри до дій бригади з боку медичних працівників та родичів пацієнтки. Натомість працівники виїзної бригади мають оцінити якість підготовки пацієнтки до транспортування закладом охорони здоров’я, який її направляє, своєчасність надання медичної допомоги і адекватність терапії, а також співпрацю персоналу закладу охорони здоров’я із виїзною бригадою та родичами пацієнтки. Обом сторонам пропонується залишити коментарі щодо поліпшення роботи одне одного.



Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО.

Освітні заходи

Школа

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією

Книжкова полиця

«Новий номер УЗОЗ»

Електронна книга «Нові протоколи медичної сестри: аналізуємо проект»

для передплатників е-журналу «Довідник головної медичної сестри»

Читати книгу

Спробуйте безплатно

Безплатний презентаційний номер е-журналу «Довідник головної медичної сестри» — чудова можливість ознайомитися з ним та оцінити корисність публікацій.




© Медична справа, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу.

Журнал «Управління закладом охорони здоров’я», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: КВ №11426-299Р від 11.07.2006.

Журнал «Довідник головної медичної сестри», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: КВ №18737-7537Р від 14.02.2012.


 


  • Ми в соцмережах

Вітаємо на порталі! І даруємо санбюлетені

Зареєструйтеся — і гайда до розділу «Санбюлетені»:

• Ризики в роботі медичної сестри — вірусний гепатит В

• Перша допомога у випадку контакту із джерелом потенційного інфікування ВІЛ

Скачуйте безплатно
розміщуйте на інфостендах медичного закладу

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

57 секунд на реєстрацію
І Ви отримаєте доступ до:
форм та зразків
фахових статей
найсвіжіших новин галузі
нормативних документів

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І користуйтеся матеріалами порталу «Медична справа»!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль