Дослідження критичних випадків у акушерстві: методологія

6
Методологія дослідження важкої материнської захворюваності, що становить загрозу для життя жінки, запроваджується в акушерських закладах з метою зниження рівня материнської смертності та поліпшення якості надання медичних послуг вагітним, роділлям і породіллям. Читайте про порядок застосування цієї методології.

Методологія дослідження критичних випадків важкої материнської захворюваності, що становить загрозу для життя жінки (далі — методологія дослідження критичних випадків), передбачає конфіденційне обговорення та аналіз критичних випадків у акушерстві, спрямовані на виявлення та усунення проблем чи недоліків та поліпшення якості допомоги породіллям.

Методологія дослідження критичних випадків у акушерствіЧитайте: "Лабораторні дослідження крові: пам'ятка-тест"

Ця методологія сприяє оптимізації роботи в стаціонарі, впровадженню протоколів у практику, поліпшенню організації роботи, налагоджує командну роботу та підвищує роль акушерок і медичних сестер у профілактиці критичних станів, а за правильного систематичного застосування — знижує кількість критичних випадків. Вона здатна поліпшити якість роботи медичного персоналу при виникненні критичних ситуацій та сприяє зниженню рівня материнської смертності. Беззаперечною перевагою її застосування також є маловитратність.

Методологія дослідження критичних випадків вже понад 50 років широко застосовується в європейських країнах та у деяких країнах СНГ (Молдова, Казахстан, Узбекистан).

Методологія дослідження критичних випадків у акушерствіЧитайте: "Хранение медицинских изделий: требования"

Відмінності між методологією дослідження критичних випадків та діяльністю клініко-­експертних комісій

Для закладів охорони здоров’я традиційною є система, за якої критичні випадки розслідує клініко­-експертна комісія. Таке розслідування передбачає пошук помилок та визначення винних спеціалістів, що породжує у медичних працівників страх та підозрілість, підштовхує їх до приховування деталей. Як наслідок,  не вживаються необхідні заходи щодо подальшого запобігання аналогічним помилкам.

Напротивагу традиційному методу, методологія дослідження критичних випадків заснована на конфіденційності та анонімності, відсутності осуду, звинувачень та дисциплінарних покарань разом із розв’язанням проблеми, а не пошуком винних осіб. При такому аналізі обов’язково враховується думка постраждалої жінки.

Етапи впровадження методології дослідження критичних випадків у закладі

Початком впровадження методології дослідження критичних випадків в акушерському закладі є затвердження рішення керівництва про її впровадження.

Це рішення має бути закріплено у наказі по закладу охорони здоров’я та доведено до відома колективу на ранковій нараді.

Методологія дослідження критичних випадків у акушерствіЧитайте: "Обираємо пластиковий посуд для пацієнтів медичного закладу"

Формування робочої групи

Наступним етапом є визначення складу робочої групи. Рекомендовано, щоб до неї входили спеціалісти різних профілів, також обов’язково треба включити середній медичний персонал. Наприклад, склад робочої групи може бути таким:

  • лікар-­акушер­гінеколог;
  • лікар-­анестезіолог;
  • психолог (якщо він передбачений штатним розписом);
  • акушерка чи медична сестра;
  • лікарі суміжних спеціальностей (лікар­-терапевт, лікар-­інфекціоніст).

Серед учасників робочої групи обирають секретаря та координатора. Секретар веде протоколи засідань, фіксує у протоколі чинники, що сприяють та перешкоджають наданню медичної допомоги, а також рекомендації, надані робочою групою.

Координатор повинен володіти такими якостями, як комунікабельність, знання методології та професіоналізм. Він виконує низку функцій, серед яких:

  • організація засідань робочої групи;
  • відбір критичних випадків для розгляду;
  • визначення дати та часу проведення засідань;
  • інформування робочої групи та учасників події про проведення аудиту;
  • розподіл функцій на засіданні (доповідач, модератор, секретар);
  • доведення запропонованих рекомендацій до відома керівництва та колективу після засідання.

Визначення типів критичних випадків

Наступним етапом є визначення типів критичних випадків, які будуть розглядатися робочою групою. Перелік критичних станів, що становлять загрозу для життя жінки та підлягають дослідженню, визначений Наказом № 1053, зокрема, до таких станів належать акушерські кровотечі, прееклампсія та еклампсія, септичні стани тощо.

Окремі типи критичних випадків робоча група визначає індивідуально для свого закладу охорони здоров’я. Як правило, для розгляду обирають три найбільш розповсюджені патології — кровотечу, прееклампсію тяжкого ступеня та еклампсію, септичні стани.

Відбір випадків для розгляду

Відбір конкретних критичних випадків для розгляду робочою групою здійснює координатор робочої групи. Інформацію про критичні випадки, що сталися у закладі охорони здоров’я, він отримує на оперативних нарадах та у своєму виборі керується рекомендаціями керівника закладу.

Критерії відбору критичних випадків в акушерстві для розгляду робочою групою

Тип критичного випадку

Критерії відбору

Акушерські кровотечі

Об’єм крововтрати склав понад 1000 мл, спостерігався геморагічний шок, була застосована гемотрансфузія або виконана гістеректомія

Прееклампсія
та еклампсія

Підвищення артеріального тиску до 160/110 мм рт. ст., протеїнурія та, як мінімум, з одним із перерахованих далі симптомів:

головний біль;

порушення зору;

біль в епігастрії;

судоми;

печінкова та ниркова недостатність

Септичні стани

Наявність осередка інфекції, підвищення температури тіла вище 38 °С, а також наявність одного із перерахованих далі симптомів:

тремтіння;

систолічний артеріальний тиск ≤ 90 мм. рт. ст.;

недостатня діяльність одного із життєво важливих органів

Методологія дослідження критичних випадків у акушерствіЧитайте: "Мануальна терапія: законодавство та поради практиків"

Порядок проведення засідання робочої групи

Формою діяльності робочої групи є засідання, яке проводять не рідше ніж один раз на місяць. Для закладів охорони здоров’я, які лише починають впроваджувати методологію дослідження критичних випадків, засідання ліпше проводити двічі на місяць або розбирати по два випадки за одне засідання.

На засідання запрошують всіх спеціалістів, котрі безпосередньо надавали допомогу постраждалій жінці з моменту її надходження до лікарні. Це зазвичай лікарі­-акушери­-гінекологи, анестезіологи та обов’язково — середній медичний персонал (акушерки, медичні сестри та сестри медичні — анестезисти). Також до участі у засіданні залучають лікарів-­лаборантів, терапевта, хірургів, інколи — спеціалістів із закладу охорони здоров’я, що направив жінку.

Засідання робочої групи проводить модератор. Ним може бути координатор чи інший член робочої групи.  

Модератор виконує такі функції: 

  • підготовка до засідання (ознайомлення з історією хвороби);
  • проведення засідання з дотриманням чіткої поетапності;
  • забезпечення активної участі в обговоренні всіх учасників засідання та їх заохочення до обговорення;
  • дотримання засад конфіденційності (запобігання особистим запитанням конкретній людині).

До обов’язків модератора також належить перевірка виконання рекомендацій з попереднього засідання та того, чи були вжиті необхідні заходи (якщо ні, то модератор повинен з’ясувати причини невжиття цих заходів та спланувати подальше розв’язання питань).

У ході засідання робочої групи її учасник зачитує доповідь — короткий опис випадку за медичною документацією з клініко­-лабораторними показниками та консультаціями суміжних спеціалістів; це здійснюється анонімно, без зазначення прізвища та імені жінки. Також лікар­-психолог зачитує інтерв’ю постраждалої жінки.

При розгляді певного критичного випадку на засіданні робочої групи її учасники здійснюють аналіз ведення випадку на основі заздалегідь погоджених стандартів лікування. Ці стандарти базуються на доказовій медицині та чинних національних і локальних протоколах. Наприклад, модератор аналізує, за скільки хвилин було поставлено внутрішньовенний катетер, скільки людей надавало медичну допомогу тощо.

 

У специфічних стандартах для аудиту критичних випадків визначено такі питання:

Хто є суб’єктом діяльності?

Що саме він робить?

Як швидко?

При розборі конкретного випадку обов’язково має враховуватися думка постраждалої жінки.

Проведення інтерв’ю з постраждалою жінкою

Інтерв’ю проводять за день до виписки зі стаціонару, його не бажано проводити у палаті інтенсивної терапії. Ліпше проводити бесіду з жінкою у післяобідній період, коли вона вже поїла та почуває себе комфортно.

Обов’язково треба запитати жінку, чи дає вона згоду на проведення інтерв’ю. Якщо згоду отримано, можна починати опитування методом «від порогу до порогу».

Методологія дослідження критичних випадків у акушерствіЧитайте: "Диспансеризація: організація заходів, відповідальність та порядок проведення"

Розроблення рекомендацій робочою групою

Робоча група створює рекомендації для запобігання помилкам в роботі персоналу закладу охорони здоров’я у майбутньому. Важливо, щоб рекомендації були простими, ефективними, легкими для виконання та піддавалися контролю.

Прикладом вдалої рекомендації може послугувати така:

«Закупити тест­-системи для визначення білка у сечі на сан­пропускник. Строк виконання — 10 днів. Відповідальна особа — Іванов І. І.».

Невдалою рекомендацією буде:

«Проводити вечірній обхід у післяпологовому відділенні».

У протоколі засідання обов’язково зазначають відповідального за виконання рекомендацій та строки їх виконання. Рекомендації доводять до відома всіх інших працівників закладу наступного дня на оперативній нараді.                



Ваша персональна добірка.

    Підписка на статті

    Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО.

    Освітні заходи

    Школа

    Перевірте свої знання та здобудьте нові

    Взяти участь

    Інтернет-магазин

    Інтернет-магазин

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

    Живе спілкування з редакцією

    Книжкова полиця

    «Новий номер УЗОЗ»

    Електронна книга «Нові протоколи медичної сестри: аналізуємо проект»

    для передплатників е-журналу «Довідник головної медичної сестри»

    Читати книгу

    Спробуйте безплатно

    Безплатний презентаційний номер е-журналу «Довідник головної медичної сестри» — чудова можливість ознайомитися з ним та оцінити корисність публікацій.




    © Медична справа, 2017. Усі права захищено

    Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу.

    Журнал «Управління закладом охорони здоров’я», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: КВ №11426-299Р від 11.07.2006.

    Журнал «Довідник головної медичної сестри», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: КВ №18737-7537Р від 14.02.2012.


     

    
    • Ми в соцмережах

    Вітаємо на порталі! І даруємо санбюлетені

    Зареєструйтеся — і гайда до розділу «Санбюлетені»:

    • Ризики в роботі медичної сестри — вірусний гепатит В

    • Перша допомога у випадку контакту із джерелом потенційного інфікування ВІЛ

    Скачуйте безплатно
    розміщуйте на інфостендах медичного закладу

    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль
    Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

    57 секунд на реєстрацію
    І Ви отримаєте доступ до:
    форм та зразків
    фахових статей
    найсвіжіших новин галузі
    нормативних документів

    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    І користуйтеся матеріалами порталу «Медична справа»!
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль