Професійні захворювання медичних працівників і фактори, що їх спричиняють

568
Результати діяльності медичних працівників багато в чому визначаються їхніми умовами праці та станом здоров’я. На жаль, особливості роботи у медицині часто призводять до професійних захворювань. Знання основних шкідливих чинників професійної діяльності та захворювань, які вони спричиняють, допоможе медикам уберегти своє здоров’я

Праця медиків — це складний і відповідальний вид діяльності. Із огляду на її особливості, працівники сфери охорони здоров’я (лікарі, молодші спеціалісти з медичною освітою, провізори і фармацевти) підпадають під вплив комплексу чинників фізичної, хімічної та біологічної природи. Медики також зазнають високого нервово-емоційного напруження, перенавантаження окремих органів та їх систем.

Шкідливі та небезпечні чинники професійної діяльності медиків

Група чинників

Категорії медичних працівників,
які підпадають під дію чинників

Хімічні: лікарські препарати, дезінфекційні та консервувальні речовини, кислоти, луги, органічні розчинники тощо

Лікарі усіх спеціальностей, персонал операційних блоків, анестезіологи, працівники відділень гіпербаричної оксигенації, персонал інфекційних лікарень, патологоанатоми і судмедексперти

Біологічні: патогенні мікроорганізми, віруси, найпростіші, грибки, антибіотики, вакцини, сироватки, біостимулятори

Фтизіатри, інфекціоністи, персонал інфекційних відділень, патологоанатоми і судмедексперти, працівники швидкої медичної допомоги

Фізичні: електричні і електромагнітні поля; іонізуючі, лазерні, радіоактивні випромінювання та ізотопи; ультразвук; шум; вібрація; підвищений атмосферний тиск; висока і низька температури повітря і його вологість; нераціональне освітлення

Лікарі усіх спеціальностей, персонал операційних блоків, анестезіологи, працівники відділень гіпербаричної оксигенації, патологоанатоми, працівники швидкої медичної допомоги та рентген­радіологічних відділень

Напруженість трудового процесу: інтелектуальне напруження; емоційне напруження; напруження уваги, пам’яті; потреба приймати рішення 
у екстремальних ситуаціях; позмінна робота; робота в режимі очікування; напруження зорового аналізатора; спілкування з хворими
та родичами з неадекватною поведінкою

Невропатологи, психіатри, працівники швидкої медичної допомоги, персонал реанімаційних відділень, судмедексперти, лікарі медико­соціальних експертних комісій

Важкість праці: робота у вимушеній позі, підняття і переміщення важких об’єктів, стереотипні робочі рухи

Стоматологи, хірурги, травматологи, офтальмологи, отоларингологи, патологоанатоми і судмедексперти, працівники відділень гіпербаричної оксигенації, персонал операційних блоків і анестезіологи, реабілітологи, працівники швидкої медичної допомоги

До найбільш несприятливих чинників виробничого середовища, що впливають на медичних працівників, варто віднести хімічні, зумовлені забрудненням повітря виробничих приміщень аерозолями лікарських, у тому числі наркотичних, речовин, а також дезінфекційних засобів, вміст яких може перевищувати гранично допустимі концентрації. Для фармацевтів особливу небезпеку становить безпосередній вплив лікарських препаратів у процесі їх виготовлення. Проте і готові препарати можуть бути небезпечними при порушенні цілісності їхньої упаковки, скляних флаконів та ампул. Чимало лікарських речовин, дезінфекційних засобів та реактивів мають подразнюючий, нейро­, гепато­ і нефротоксичний ефект.

Найбільшу небезпеку становлять медичні препарати, вакцини, дезінфекційні засоби, лікарські трави, які мають алергенні властивості. Алергени, включені до Гігієнічного нормативу «Перелік промислових алергенів», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.03.2007 № 99, можуть спричинити розвиток професійного алергічного захворювання не лише у випадках перевищення їхньої гранично допустимої концентрації у робочій зоні, а й тоді, коли їх вміст значно нижчий за граничну позначку.

Читайте: "Психіатричний огляд: законодавство, порядок, види"

Професійні захворювання медичних працівникі і фактори, що їх спричиняють

Професійні захворювання алергічної природи

До хронічних професійних захворювань алергічної природи належать, зокрема, алергічний дерматит, кон’юнктивіт, ринофаринголарингіт, риносинусит, бронхіальна астма, екзема, токсикодермія і кропивниця. Можливий розвиток і гострих алергічних реакцій — набряку Квінке, анафілактичного шоку, які потребують надання невідкладної медичної допомоги.

Анафілактичний шок розвивається у відповідь на повторне введення алергену незалежно від шляху надходження і дози алергена (вона може бути мінімальною). Наприклад, відомий випадок анафілактичного шоку як реакції на сліди пеніциліну у шприці, які лишилися у ньому після того, як його обробили, промили і прокип’ятили.

Професійна бронхіальна астма є одним із розповсюджених алергічних захворювань медичних працівників, у тому числі і фармацевтів. Ця хвороба зумовлена впливом алергенів на респіраторний тракт на робочому місці працівника або провізора. Найчастіше етіологічними причинами професійної бронхіальної астми є латекс, дезінфекційні речовини (сульфатіазол, хлорамін, формальдегід), антибіотики, рослинна лікарська сировина, вакцини, хімічні компоненти діагностичних наборів тощо.

Одним із надійних способів специфічної діагностики професійної бронхіальної астми є провокаційна інгаляційна проба з мінімальними концентраціями водних розчинів алергенів в умовах спеціалізованого стаціонару. Дуже важливо розпізнати хворобу на ранній стадії (пікфлоуметрія на робочому місці
і вдома), припинити контакт із алергеном та своєчасно розпочати лікування.

Професійні захворювання медичних працівникі і фактори, що їх спричиняютьЧитайте: "Медична евакуація: основні етапи, часові межі, обладнання"

Алергічний кон’юнктивіт — це захворювання, що розвивається на фоні підвищеної чутливості до одного чи декількох чинників, що мають алергічні якості. Гострий алергічний кон’юнктивіт характеризується свербежем повік, світлобоязню, набряком та гіперемією кон’юнктиви, гіпертрофією сосочків кон’юнктиви та появою рясних сіркоподібних виділень у кон’юнктивальній порожнині. Гострий кон’юнктивіт часто супроводжується ураженням рогівки і шкіри повік за типом ангіоневротичного набряку. Хвороба протікає швидко, лікування припиняють при переході на роботу поза контактом із алергенами.

Хронічний алергічний кон’юнктивіт вирізняється затяжним перебігом, тими самими суб’єктивними відчуттями, однак порівняно «бідною» симптоматикою. Характерними є легка гіперемія слизової повік і склери, незначна гіперемія сосочків, потовщення перехідної складки. У кон’юнктивальній порожнині спостерігається невелика кількість густих виділень. Для визначення причин розвитку хвороби потрібно уточнити особливості розвитку захворювання, контакту з алергенами на виробництві та у побуті. Імовірність патогенної дії промислових алергенів перевіряють за допомогою шкірних діагностичних проб із використанням слабких розчинів досліджуваних речовин (краплева, аплікаційна, скарифікаційна або підшкірна проба). Якщо підозрюють алергени, які входять до складу твердих речовин, — роблять шкірні професійні проби з подрібненими частинками цих речовин у вигляді пилу, порошку або мазі. Хронічні алергічні кон’юнктивіти потребують переведення постраждалого на роботу, виконання якої виключає подальший контакт із алергенами, які призвели до їх розвитку.

Професійні захворювання медичних працівникі і фактори, що їх спричиняютьЧитайте: "Медична доказова інформація: відбираємо джерела"

Вагомість проблеми професійних алергічних дерматитів підтверджує той факт, що у багатьох країнах Західної Європи ці захворювання, насамперед враження шкірних покривів кистей, є найбільш часто діагностованими професійними хворобами. У 67,5% випадків алергічні реакції виникають при контакті з латексом і протікають у вигляді гіперчутливості уповільненого типу, проявляються контактним дерматитом чи кропивницею або ж можуть мати системний характер.

Часті рецидиви алергічного дерматиту можуть призвести до тимчасової втрати працездатності; впливають на професійну, соціальну і психологічну діяльність; можуть ускладнювати роботу руками, що значно знижує ефективність праці; а також спричинити істотні економічні втрати як конкретної особи, так і суспільства.

Варто зазначити, що попри високий ризик розвитку алергічних хвороб, у нашій країні реєструють лише поодинокі випадки. Так, за десятирічний період (2001­2010 роки) професійні, у тому числі алергічні, дерматити зареєстровані лише у восьми осіб. Це свідчить про низьку якість виявлення професійних захворювань шкіри, особливо у фахівців галузі охорони здоров’я.

Професійні захворювання медичних працівникі і фактори, що їх спричиняютьЧитайте: "Пов'язка на вухо: алгоритм для медсестер"

  

Важкість і напруженість праці як шкідливий чинник

Важкість і напруженість праці, які належать до шкідливих чинників трудового процесу, супроводжують роботу хірурга, травматолога, стоматолога, отоларинголога, патологоанатома, працівників відділень гіпербаричної оксигенації, персоналу операційних блоків і анестезіологів, реабілітологів, працівників швидкої медичної допомоги.

При постійному перебуванні у вимушеній робочій позі порушення набувають стійкого характеру, аж до формування окремих захворювань опорно­рухового апарату, нервової і серцево­судинної систем. Тому серед медичних працівників часто трапляються випадки захворювань на варикозне розширення вен нижніх кінцівок і шийно­плечову радикулопатію.

При тривалому перебуванні у положенні стоячи можливий розвиток плоскостопості, болю у ногах, набряків, швидкої утомлюваності м’язів ніг, інколи — судом литок. У людей, які довго перебувають у такому положенні, часто розвивається хронічна венозна недостатність нижніх кінцівок та її ускладнення — тромбофлебіт та трофічні розлади.

Хронічна венозна недостатність нижніх кінцівок — це одне із найпоширеніших професійних захворювань. Із­поміж професійних чинників, які впливають на його розвиток, найбільше значення мають фізичне перенавантаження та тривале статичне навантаження. Це захворювання найчастіше виникає у осіб, які виконують роботу стоячи, наприклад, хірургів.

Робота медиків також характеризується напруженням органу зору при роботі з комп’ютером, читанні рецептів, особливо, якщо вони написані нерозбірливим почерком. Підвищене навантаження на зоровий аналізатор виникає при незадовільному освітленні. Погіршення зорових функцій проявляється розладом акомодації. У працівника, очі якого не можуть адаптуватися до таких умов, швидко виникає зорова та загальна утома; він скаржиться на почуття понівеченості, швидку втому при читанні і роботі на близькій відстані; різь та біль у ділянці очей, лоба, тімені, погіршення зору, появу періодичного роздвоєння предметів тощо. Розвивається комплекс зорових функціональних розладів, які називають астенопією.

Професійні захворювання медичних працівникі і фактори, що їх спричиняютьЧитайте: "Профілактичний наркологічний огляд"

Шкідливі чинники біологічного походження

До групи професійних захворювань медичних працівників, спричинених дією біологічних чинників, належать інфекційні і паразитарні захворювання (туберкульоз, токсоплазмоз, вірусний гепатит, мікози шкіри, сифіліс, ВІЛ­інфекція, короста та інші), зумовлені контактом під час роботи з хворими та інфікованими матеріалами.

Дисбактеріоз, кандидомікоз шкіри і слизових оболонок, вісцеральний кандидоз розвиваються при контакті з інфекційними хворими або інфікованими грибами­продуцентами матеріалами, антибіотиками (робота в амбулаторних і стаціонарних закладах охорони здоров’я, аптеках, біологічних лабораторіях, підприємствах мікробіологічної медичної промисловості тощо).

За останні 20 років в Україні значно погіршився санітарно­епідеміологічний і технічний стан протитуберкульозних закладів. Тому серед професійних захворювань у працівників галузі охорони здоров’я все частіше реєструють туберкульоз, який є як медичною, так і соціальною проблемою. В Україні щороку реєструють 40 тисяч нових випадків туберкульозу серед населення, а серед медичних працівників — 700, проте, на жаль, лише у 70 випадках із цих 700 захворювання визнають як професійне. За результатами дослідження, проведеного Державним підприємством «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України» у період із 2003 по 2010 роки, значну кількість осіб, що захворіли на туберкульоз, становили медичні сестри і фельдшери.

Професійні захворювання медичних працівникі і фактори, що їх спричиняютьЧитайте: "Вакцинація дітей – розвіюємо страхи батьків"

Переважна більшість професійних захворювань на туберкульоз серед медиків припадає на середній (40,6%) та молодший (20,8%) медичний персонал. Лікарі хворіють у 24,0% випадків. Захворювання трапляється і у лаборантів, слюсарів­сантехніків, дезінфекторів, поварів та інших працівників (рис.). Найчастіше особи, які захворіли, працюють у спеціалізованих протитуберкульозних закладах — лікарнях та диспансерах.

Низький рівень виявлення професійного зараження на туберкульоз, а також далеко не повне обстеження медичних працівників у спеціалізованих профпатологічних закладах пояснюються небажанням медичних працівників та адміністрації протитуберкульозних закладів направляти хворих на профпатологічну експертизу.

Професія лікаря пройшла складний шлях від знахарства до складної високотехнологічної діяльності у сучасних спеціалізованих центрах. Водночас, робота у системі охорони здоров’я, особливо в умовах хронічного реформування галузі, обмежених матеріальних ресурсів, підвищеного емоційного навантаження, неадекватної оплати праці, створює додаткові труднощі та не сприяє збереженню здоров’я медичних працівників.

Професійні захворювання медичних працівникі і фактори, що їх спричиняютьЧитайте:"Застосування грілки: алгоритм для медсестер"

Ще у далекому 1924 році видатний психофізіолог Володимир Михайлович БЕХТЕРЄВ писав: «питання про охорону здоров’я медичних працівників в інтересах охорони здоров’я населення важливе подібно до того, як охорона материнства і дитинства важлива в інтересах здоров’я майбутнього покоління».



Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО.

Освітні заходи

Школа

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією

Книжкова полиця

«Новий номер УЗОЗ»

Електронна книга «Нові протоколи медичної сестри: аналізуємо проект»

для передплатників е-журналу «Довідник головної медичної сестри»

Читати книгу

Спробуйте безплатно

Безплатний презентаційний номер е-журналу «Довідник головної медичної сестри» — чудова можливість ознайомитися з ним та оцінити корисність публікацій.




© Медична справа, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу.

Журнал «Управління закладом охорони здоров’я», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: КВ №11426-299Р від 11.07.2006.

Журнал «Довідник головної медичної сестри», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: КВ №18737-7537Р від 14.02.2012.


 


  • Ми в соцмережах

Зареєструйтеся — і двері для Вас відчинені!

Отримуйте лише фахову інформацію:
  • скачуйте зразки документів безплатно
  • користуйтеся нормативно-правовою базою
  • дізнавайтеся новини галузі охорони здоров’я

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
Для реєстрації знадобиться 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

57 секунд на реєстрацію
І Ви отримаєте доступ до:
форм та зразків
фахових статей
найсвіжіших новин галузі
нормативних документів

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І користуйтеся матеріалами порталу «Медична справа»!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль