Шкідливі речовини в мийних засобах

609
Мийні засоби використовують майже щодня з санітарно-гігієнічною метою. Однак, прагнучи до чистоти, ми часто забуваємо про вплив побутової хімії на здоров’я людини і навколишнє середовище

Нині синтетичні мийні засоби мають досить широку сферу застосування. Проте що ефективніший мийний засіб, то більше уваги варто приділити ознайомленню з інформацією, розміщеною на етикетці. Усі компоненти мийного засобу можна розділити за впливом на людину на дві групи:

  • нейтральні — мають мінімальну кількість побічних дій;
  • агресивні — здатні призвести до тяжких наслідків.

Шкідливі речовини в мийних засобахЧитайте: "Сучасні дезінфікуючі засоби та їх застосування в медицині"

Так, більшість пральних порошків, які використовують у нашій країні, виготовлено на основі агресивних компонентів — фосфатів, хлору, цеолітів та інших небезпечних хімічних елементів. Левова частка шкідливого для людського організму впливу належить саме фосфатам та поверхнево-активним речовинам.

Вплив фосфатів на здоров’я людини та їх еконебезпека

Загалом пральні порошки, що реалізуються на території України, містять 15–35% фосфатних речовин. Основою складу більшості пральних порошків є триполіфосфат натрію, оскільки під час прання ця речовина зменшує жорсткість води і поліпшує мийну дію порошку.

Саме вміст сполук фосфору (фосфатів) у складі мийного засобу є основною причиною виникнення алергії та послаблення імунітету після їх використання. До того ж, фосфати впливають на шкіру, провокуючи розвиток дерматологічних захворювань, та на здоров’я організму в цілому. Унаслідок дії сполук фосфору можуть порушуватися функції нирок, печінки, скелетних м’язів, що призводить до порушення процесів обміну і отруєнь.

Шкідливі речовини в мийних засобахЧитайте: "Генеральне прибирання в стоматологічному кабінеті: повна інструкція"

Фосфати з мийних засобів проникають в організм людини через:

  • шкіру під час чищення, миття та ручного прання без гумових рукавичок;
  • питну воду, забруднену стоком після прання тощо, оскільки навіть найпотужніші системи фільтрації повністю не очищують воду;
  • недостатньо виполосканий одяг, постільну білизну;
  • дихальні шляхи під час чищення, миття та прання в приміщенні, де немає вентиляції.

Найчастіше в побутовій хімії та харчовій промисловості використовують фосфат натрію, фосфат кальцію і фосфат калію (табл.).

Шкідливі речовини в мийних засобахЧитайте: "Хірургічна та гігієнічна обробка рук: докладно про проведення процедур"

Найбільш використовувані фосфати

Фосфат натрію

Фосфат кальцію

Фосфат калію

Пом’якшувач води у складі пральних порошків

Розпушувач для тіста

Речовина для надання однорідності сирам, ковбасам, згущеному молоку

Розпушувач

Ефективний очисник у складі зубної пасти

Консервант

Пом’якшувач води у складі рідкого мила та інших засобів для чищення

Посилювач мийної дії

Після тривалих розробок і пошуків учені запропонували цеоліти як альтернативу фосфатам. Масове виробництво мийних засобів на основі цеолітів розпочали ще в 1982 році. У Європі пральні порошки на їхній основі набули широкого вжитку під час введення заборони мийних засобів, що містять фосфати, і нині є лідерами на споживчих ринках розвинених країн.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Фосфонати — це сполуки фосфору, які застосовують для пом’якшення води. Вплив фосфонатів на організм людини нічим не відрізняється від впливу фосфатів.

Окрім високої гігієнічної небезпеки для живого організму фосфати є одними з найбільш агресивних забруднювачів води. З огляду на це світова спільнота встановила дуже жорсткі вимоги до вмісту фосфатів у стічних водах, питній воді і продуктах харчування. Зокрема, у західних країнах вміст фосфатів у стічних водах не має перевищувати 1 мг/л, у питній воді — бути на рівні 0,03 мг/л.

В Україні норма вмісту поліфосфатів у питній воді згідно з ГОСТом 18309-72 «Вода питьевая. Метод определения содержания полифосфатов» становить 3,5 мг/л.

Шкідливі речовини в мийних засобахПопулярне: "Санепідрежим в ЛПЗ: неузгодженість наказів МОЗ України"

Триполіфосфат завдає нищівної шкоди не тільки організму людини, а й екосистемі водойм — 1 г фосфатів сприяє росту 5–10 кг синьо-зелених водоростей (ціанобактерій). Останні під час розмноження утворюють на поверхні води щільне «покриття», що не пропускає сонячне світло і кисень. Бактерії вмирають і розкладаються, виділяючи у воду токсини, які спричиняють отруєння живих організмів.

Наявність фосфатів у складі мийних засобів жорстко регламентовано на найвищому державному рівні у країнах, які поставили на перше місце виготовлення «зеленої хімії» з метою збереження здоров’я нації. На сьогодні у країнах Європейського Союзу діє законодавство, яке забороняє використання фосфатів у пральних порошках.

Шкідлива дія поверхнево-активних речовин

У фосфатів є «партнери», з якими триполіфосфати добре співіснують, завдаючи шкоди і людині, і природі. Мова йде про поверхнево-активні речовини (далі — ПАР, російською — ПАВ) — хімічні сполуки, що зменшують поверхневий натяг води.

Основною сировиною для ПАР є продукти нафтопереробки та нафтохімічного синтезу. Пральний порошок зазвичай містить ПАР у кількості 5–15%.

Шкідливі речовини в мийних засобахЧитайте: "Санітарно-протиепідемічний режим: шляхи подолання цвілі у приміщеннях медичного закладу"

ПАР поділяють на такі види:

  • аніонні — добре розчинні речовини, дуже шкідливі для організму людини і навколишнього середовища, що можуть накопичуватися в організмі людини у значній концентрації;
  • катіонні — мають бактерицидні властивості, менш шкідливо впливають на організм людини і навколишнє середовище, ніж аніонні ПАР;
  • амфотерні — допоміжні ПАР, необхідні для підвищення сумісності основних ПАР зі шкірою і волоссям, підвищення піноутворення, регулювання в’язкості, зменшення знежирення;
  • неіоногенні — речовини, що відрізняються високою змочувальною здатністю, низьким піноутворенням, головною перевагою яких є повна розчинність.

Особливо агресивні аніонні ПАР призводять до:

  • грубих порушень імунітету;
  • розвитку алергії;
  • ураження мозку, печінки, нирок, легенів.

З цієї причини в країнах Західної Європи суворо обмежено використання аніонних ПАР у пральних порошках — не більше 2–5%.

ПАР здатні накопичуватися в органах людини, вони діють як отрута. Наявність фосфатів у порошках призводить до значного посилення токсичних властивостей. Зокрема, аніонні ПАР інтенсивніше проникають через шкіру рук (особливо, якщо на ній є порізи, опіки тощо), а за впливу сульфатів, силікатів, ензимів і хлору шкірний покрив сильно знежирюється, послаблюються його захисні функції. Таким чином створюються умови для інтенсивного проникнення в організм будь-яких токсичних сполук.

Фосфати не лише підсилюють проникнення ПАР через шкіру, а й спричиняють накопичення цих речовин на волокнах випраних тканин. Вони сприяють настільки міцному з’єднанню ПАР із тканиною, що навіть десятиразове полоскання в гарячій воді повністю не звільняє від них. Найбільше утримують ці речовини вовняні, напіввовняні і бавовняні тканини. У холодній воді ані ПАР, ані фосфати практично не виполіскуються.

Критерієм вибору ПАР для мийного засобу є їх функціональні властивості, насамперед, мийна здатність і екологічні вимоги. ПАРи, які дозволені для використання у мийних засобах, біорозчинні більш ніж на 80%, але не до простих речовин.

Вибір мийного засобу за його хімічним складом

Ароматизатори, барвники та консерванти, що використовують виробники побутової хімії, часто є найсильнішими алергенами у мийному засобі. Тому робити висновки щодо безпеки засобу за наявністю або відсутністю того чи іншого компонента не можна, потрібно аналізувати весь його склад (див. Додаток).

Світова гігієнічна наука довела, що найбільш гігієнічно безпечні пральні порошки не містять такі хімічні компоненти, як фосфати, хлор, сульфати, силікати, аміак, бор. До того ж у засобах для прання має бути чітко обмежений вміст таких речовин:

  • аніонні ПАР — не більше 2%;
  • неіоногенні ПАР одного виду — не більше 3%;
  • солі токсичних кислот — не більше 1%;
  • кaтіoнні ПАР — не більше 2%;
  • синтетичні ароматизатори — не більше 0,01%;
  • пил — 0,5%.

Окрім того, у мийних засобах має бути високий ступінь виполіскування з тканин, а на упаковках товарів побутової хімії має міститись інформація, що під час користування мийними засобами споживачі мають чітко дотримуватися вимог особистої безпеки.

Кожен з нас може змінити своє ставлення до використання побутової хімії, ретельніше обирати мийні засоби та суворо дотримуватися правил їх застосування, щоб убезпечити себе, близьких людей та навколишнє середовище від впливу шкідливих речовин. Нині існує багато нетоксичної хімічної продукції, якій і варто віддати перевагу.          

Пункт 2 Технічного регламенту мийних засобів,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 № 717 (із змінами)

Шкідливі речовини в мийних засобахЧитайте: "Організовуємо архів медичного закладу"

Додаток

Небезпечні речовини в мийних засобах і продукції для особистої гігієни

Небезпечна речовина

Сфера використання

Формальдегід

Засоби для чищення, продукція особистої гігієни та косметика

Діетаноламін, хлор

Мийні засоби для посуду

Амоній

Засоби для чищення, відбілювач

Метоксихлор, пестицид хлоргідрокарбонат, п-діхлорбензол, нафталін, формальдегід

Освіжувачі повітря

Фенол, керосин, діетиленгліколь

Поліролі для меблів і підлоги

Діазінон

Засоби для чищення

Фосфор, апозимаза, амоній, нафталін, фенол

Пральний порошок

Амоній, компоненти нафти

Пом’якшувач для тканини

Гіпохлорит натрію

Відбілювач

Амоній, етиловий спирт, ароматичні речовини

Засоби для чищення ванн та плитки

Хлористий метилен

Косметичні засоби

Фосфати, аніонні ПАР, хлор

Пральні порошки та інші мийні засоби

Лаурил сульфат натрію (додецилсульфат натрію), лорет сульфат натрію, формальдегід, резорцин

Шампуні та косметика

Фталати:

бутил-фенил-фталат;

ді (н-бутил) фталат;

ді-(2-етилгексил) фталат;

діетилфталат;

ді-н-гексил-фталат;

ді-цзодецил-фталат)

Фіксатори запаху в парфумах, засобах для волосся, лосьйонах, антиперспірантах

Флюорид і фторид натрію, триклозан хлорфенол

Зубна паста

Пропиленгліколь, етиленгліколь

Креми, лосьйони, рідка декоративна косметика

Мінеральне (технічне) масло, церезин, мікрокристаліновий віск, диметикони, петролати, петролатум, парафін або парафінове масло

Засоби для догляду за шкірою і декоративна косметика

Солі алюмінію

Дезодоранти, антиперспіранти

Ацетилецилтетраметил-тетралін, парафенилендіамін

Фарба для волосся

Нашатирний спирт, ізопропанол

Засіб для чищення скла



Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО.

Освітні заходи

Школа

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією

Книжкова полиця

«Новий номер УЗОЗ»

Електронна книга «Нові протоколи медичної сестри: аналізуємо проект»

для передплатників е-журналу «Довідник головної медичної сестри»

Читати книгу

Спробуйте безплатно

Безплатний презентаційний номер е-журналу «Довідник головної медичної сестри» — чудова можливість ознайомитися з ним та оцінити корисність публікацій.




© Медична справа, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу.

Журнал «Управління закладом охорони здоров’я», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: КВ №11426-299Р від 11.07.2006.

Журнал «Довідник головної медичної сестри», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: КВ №18737-7537Р від 14.02.2012.


 


  • Ми в соцмережах

Зареєструйтеся — і двері для Вас відчинені!

Отримуйте лише фахову інформацію:
  • скачуйте зразки документів безплатно
  • користуйтеся нормативно-правовою базою
  • дізнавайтеся новини галузі охорони здоров’я

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
Для реєстрації знадобиться 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

57 секунд на реєстрацію
І Ви отримаєте доступ до:
форм та зразків
фахових статей
найсвіжіших новин галузі
нормативних документів

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І користуйтеся матеріалами порталу «Медична справа»!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль