У ЦГЗ розповіли, як медпрацівникам захиститися від ВІЛ після потенційного інфікування

22 квітня 2021
1015
Середній бал: 5 із 5

Особам, які працюють у закладі охорони здоров’я і часто контактують із людьми, які живуть із ВІЛ, важливо знати про спосіб профілактики ВІЛ після потенційного інфікування. На цьому наголошують представники Центру громадського здоров’я МОЗ

Профілактика ВІЛ-інфікування у медзакладі ►►► ТЕСТ

Ризик інфікуватися ВІЛ під час професійного контакту залежить від форми контакту і кількості небезпечного матеріалу, нагадали в ЦГЗ. Наприклад, ризик становить:

  • 0,23% — якщо поранитися гострим предметом
  • 0,09% — при контакті зі слизовими

Якщо йдеться про контакт через пошкоджену шкіру, то ризик інфікуватися зростає, якщо голка потрапляє у вену або артерію іншій людині, а також якщо крові на інструменті настільки багато, що її видно неозброєним оком. За вищого рівня вірусного навантаження у людини, яка живе з ВІЛ, вірогідність інфікуватися теж вища.

Якщо ж сталося потенційне інфікування, передусім обробіть місце контакту, аби скоротити тривалість контакту з кров’ю та іншими біологічними рідинами, що містять кров.

«Не можна використовувати спиртові розчини, натомість варто просто вимити місце контакту з милом, потримати його під струменем проточної води або обробити дезінфікуючим засобом», — застерегли в ЦГЗ.

У ЦГЗ розповіли, як медпрацівникам захиститися від ВІЛ після потенційного інфікування

Постконтактну профілактику ВІЛ необхідно розпочати якомога швидше, не очікуючи на результати тестування. Оптимально прийняти першу пігулку упродовж перших двох та не пізніше 72 годин після контакту. Курс прийому препаратів триває 28 днів.

«Звісно, тестування на ВІЛ після контакту проводиться, але постконтактна профілактика призначається якомога швидше, аби діяти на випередження віруса і запобігти інфікуванню. Алгоритм такий, що початок постконтактної профілактики більш пріоритетний, аніж результати тестування на ВІЛ», — пояснили в ЦГЗ.

Незалежно від виду контакту лікарі рекомендують схему з трьох антиретровірусних препаратів: два нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази та один інгібітор протеази, який має бути підсилений ритонавіром.

Також необхідно провести обстеження або дослідження на наявність загальних антитіл до вірусу гепатиту С (Анти-ВГС) та поверхневого антигену вірусу гепатиту В (HBsAg).

За 28 днів після завершення курсу постконтактної профілактики пройдіть тестування на ВІЛ.

Нагадаємо, раніше ЦГЗ розвіяв 9 міфів про дезінфекцію в лікарнях: перевірте себе.

За матеріалами сайту ЦГЗ

logo