ЦГЗ надав рекомендації для лікарів щодо лікування внутрішньо переміщених осіб

4 травня 2022
8869
Середній бал: 5 із 5

Внутрішньо переміщені особи (далі — ВПО) оселяються здебільшого в спеціально облаштованих місцях тимчасового перебування, наприклад, школи, дитячі садочки, гуртожитки тощо. Оскільки в таких місцях розміщення може перебувати одночасно велика кількість людей (деколи понад 200 людей), вони можуть стати осередками розповсюдження інфекційних хвороб і потребують дотримання певних вимог

ЦГЗ надало рекомендації для лікарів щодо лікування внутрішньо переміщених осіб

ВПО вразливі до багатьох хвороб, серед яких туберкульоз, ВІЛ, вірусні гепатити, серцево-судинні захворювання, депресії тощо. Почати роботу необхідно з оцінювання ризиків розповсюдження неінфекційних хвороб, грипу та ГРВІ (включно з COVID-19), інших інфекційних захворювань.

Інфекційний контроль під час догляду за пацієнтами

Неінфекційні хвороби

Серед вимог щодо неінфекційних хвороб медпрацівники повинні:

  • провести опитування про наявність симптомів неінфекційних хвороб серцево-судинної системи, онкологічних недуг, цукрового діабету тощо
  • провести скринінг на хвороби, початок яких можна вчасно виявити або запобігти (цукровий діабет, депресія, артеріальна гіпертензія, рак простати, рак шийки матки, рак молочної залози, колоректальний рак тощо)
  • провести комплекс діагностично-лікувальних послуг відповідно до діючих протоколів, у разі виявлення таких хвороб
  • надати рекомендації щодо здорового способу життя, загальних засад самодопомоги та самостійної корекції впливу соціальних і психологічних факторів, які можуть зумовити розвиток депресії. Особливої уваги потребують пацієнти групи ризику розвитку депресії

У пацієнтів із соматичними захворюваннями проводити оцінку:

  • можливого потенційного внеску захворювання та призначеного лікування в розвиток депресії
  • оптимальності лікування основного захворювання, за необхідності — направлення пацієнта до спеціаліста відповідного профілю, а саме невролога, кардіолога, гастроентеролога тощо

Для вчасної діагностики важливо проводити скринінг депресії в пацієнтів групи ризику з використанням двох питань стандартизованого опитувальника — PHQ-2:

  1. Чи часто у вас був знижений настрій, туга або почуття безнадійності впродовж останнього місяця?
  2. Чи часто ви помічали відсутність інтересу або задоволення від речей, які зазвичай вас цікавили або приносили вам задоволення, упродовж останнього місяця?

У разі позитивної відповіді хоча б на одне питання необхідно провести подальше обстеження з використанням опитувальника PHQ-9 (Додаток 1 до уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Депресія», затвердженого наказом МОЗ від 25.12.2014 № 1003). За можливості направте пацієнта до психолога або лікаря психіатра.

✎ Оцінюють тяжкість депресії за підрахунком суми балів опитувальника PHQ-9. Це дає змогу поставити синдромальний діагноз депресії.

Окрім того, медики мають надати консультації щодо:

  • зменшення тягаря факторів ризику розвитку неінфекційних хвороб — вживання тютюну, алкоголю, надмірної кількості солі, цукру, трансжирів тощо
  • роботи програми «Доступні ліки» в умовах воєнного стану
  • зменшення ризику загострень хронічних захворювань

✎ Важливо дотримуватися тих медичних алгоритмів, які були до війни. Також рекомендувати регулярно вимірювати тиск, перевіряти цукор і продовжувати приймати препарати, які призначив лікар. Важливо контролювати скільки ліків залишилось, щоб вчасно надати рецепт.

Грип та ГРВІ та інші інфекційні хвороби

Медпрацівникам потрібно:

  • провести опитування на наявність симптомів
    • грипу та ГРВІ (включно з COVID-19). За їх наявності — провести дослідження на грип, COVID-19 експрес-тестами на антиген до SARS-CoV-2
    • інфекційних хвороб із направленням за необхідності на консультацію до профільного фахівця ЗОЗ
  • надати рекомендації щодо ізоляції, за появи симптомів ГРВІ, гострої кишкової інфекції тощо. Особи із симптомами інфекційних хвороб підлягають ізоляції в окремому приміщенні, з обов’язковим зверненням по допомогу до медпрацівника. За відсутності окремого приміщення необхідно виділити частину, яка виокремлюється (наприклад, ширмою), із дотриманням мінімальної відстані в 1,5–2 м до інших осіб
  • з’ясувати вакцинальний статус людини та надати рекомендації щодо вакцинації (рекомендовані — COVID-19, грип; обов’язкові — правець, дифтерія). Якщо документального підтвердження вакцинального статусу немає, курс щеплень вважають відсутнім. У такому випадку людина підлягає вакцинації відповідно до Календаря щеплень або пошуку документів, які можуть це підтвердити
  • розпитати про вакцинацію у батьків дітей і звірити її з Календарем щеплень. За потреби запланувати надолужені щеплення, внести їх до ЕСОЗ

✎ Важливо приділити увагу тим, хто потребує специфічного лікування: АРТ, ЗПТ, протитуберкульозні препарати. Допомогти із забезпеченням необхідними препаратами у координації з медзакладами та/або волонтерськими організаціями.

ВПО має право на надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних ЗОЗ (ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII). Відповідне право не може бути обмежено, зокрема, за умови відсутності:

  • оригіналів документів, що посвідчують особу
  • довідки про взяття на облік ВПО
  • реєстрації місця проживання («прописки») взагалі або на підконтрольній уряду України території
  • укладеної декларації із сімейним лікарем тощо

✅✅✅ Як отримати медичну допомогу сімейного лікаря, терапевта чи педіатра у воєнний час: роз’яснення НСЗУ

Психологічна підтримка

Під час воєнних дій психіка людини перебуває в постійному напруженні та стресі. Це може спричинити різні реакції та мати індивідуальні фізичні прояви.

Що допоможе підтримати психологічний стан ВПО:

  • спілкуватися спокійно й терпляче, на рівних
  • слухати неупереджено й дати простір, щоб люди говорили про те, що їх турбує. Не  спонукати говорити про потенційно травматичну подію або свої почуття
  • дізнатися про реакції, які виникають в особи після травматичних подій

Якщо людина страждає від проблем із психічним здоров’ям, допоможіть їй отримати професійну допомогу. Якщо у пацієнта є ознаки та прояви фізичного насильства, треба його оглянути та надати медичну і психологічну допомогу. Зафіксувати факти насильства і повідомити про надходження постраждалого територіальним органам поліції.

Раніше МОЗ скасувало спеціальний порядок ведення первинно-облікової документації. 

За матеріалами сайту ЦГЗ



logo